П’ять років тому моя сестра народила сина. Через місяць після пологів влаштували хрестини. Хресною була найкраща подруга моєї сестри. А от хресним товариш чоловіка сестри з роботи.
Після церкви всі пішли в ресторан, щоб відсвяткувати цю подію. Фотограф робив знімки, щоб було потім що згадати, переглядаючи фотоальбом. Було літо, тому ми спокійно танцювали і на терасі ресторану.
Я ж приїхала трохи із запізненням, бо мала деякі справи ще, якраз коли всі вручали подарунки моєму племіннику. Довго ж я обирала подарунок, тому придбала аж два. Не могла визначитись. Один подарунок, це машинка на радіоуправлінні, в яку можна посадити дитину, а батьки б керували цим міні-транспортом. А другий подарунок, це дуже красивий костюм для племінника. Він трохи великий, але якраз обидва подарунки йому на виріст мали б підійти.
Але бачили б ви моє обличчя, коли я прийшла дарувати подарунок, а в хресного точно така сама машинка. Я була дуже злою та розчарованою. Я ж так старалась зробити особливий подарунок.
Сестра також розсердилась, адже хресний міг і кращого подарунка купити. З цим я на сто відсотків згодна. Пів вечора ми сиділи з сестрою без настрою, а з хресним я мало не поскандалила. Стрималась, бо причина не така вже й велика, але хресний гострими словечками доводив до ручки.
Але коли почались танці, ми з ним, на диво, здружилися. Та настільки здружилися, що тепер вже чотири роки в шлюбі. А сестра другу машинку через декілька днів, після святкування, продала через інтернет.
Ось така от історія моєї зустрічі з майбутнім чоловіком. Ми досі сміємось з цієї ситуації.:)
