– Ми Вам зателефонуємо, – сказала працівник відділу кадрів з таким тоном, який я вже декілька місяців просто ненавиджу.
Уже впродовж тривалого часу я в пошуках роботи. До цієї співбесіди я готувався два дні: вивчав інформацію про компанію, повторював усю інформацію, яка може стати мені у пригоді, передивився декілька вебінарів, майже всю ніч не спав, а з самого ранку прасував одяг, у якому зібрався йти на співбесіду. Навіть вийшов за годину, щоб точно встигнути.
А тут чергове “ми Вам зателефонуємо”. Якби ж вони знали скільки раз я це вже чув…
Куди б не піду на співбесіду, мені кажуть, що у мене недостатньо досвіду роботи. А як же мені отримати досвід роботи, якщо мене ніде не беруть на роботу?
З важкими думками я дійшов до кафетерію, купив собі декілька пиріжків та каву. Я все одно нікуди не поспішаю, тож пообідаю у парку, розвіюся від важких думок.
Присівши на лавку, я побачив, як до мене йде жінка середніх років. Вона мала дуже дивний вигляд.
Одягнена в дорогий одяг, але він був увесь пом’ятий та брудний. Складалося враження, що ця жінка у когось його вкрала та переночувала на вокзалі.
– Можна біля тебе присісти? – запитала вона та, не дочекавшись відповіді, сіла біля мене.
Лише зараз я помітив на її пальцях дорогі персні та в руках жінки брендову сумку. Від жінки йшов стійкий запах алкоголю в перемішку з дорогими парфумами.
– Я не алкоголічка, не бійся. Можеш поділитися пиріжком? – запитала сусідка по лавці.
Я зрозумів, що комусь в житті може бути гірше ніж мені та дав жінці пиріжок.
– Давно я не їла такої смакоти, Мене Лариса звати. Зараз у мене не найкращий період у житті, мій коханий чоловік сьогодні не ночував вдома, а зранку він привіз свою коханку і сказав, що житиме з нею в нашій квартирі. Я зовсім не очікувала, що так станеться та напилася вперше у своєму житті, – сказала Лариса.
– Мені шкода, що так сталося, а мене от на роботу не беруть, я вже місяць на співбесіди ходжу, от сьогодні теж відмовили.
Поки ми говорили, то з’їли всі пиріжки, Лариса подякувала за те, що я її пригостив, запитала хто я за спеціальністю та сказала, що допоможе мені.
Я пішов разом зі своєю новою знайомою та на мій подив ми прийшли в ту організацію, де у мене була сьогодні співбесіда.
Ми зайшли прямо до відділу кадрів. З’ясувалося, що Лариса керує тією організацією, до якої мене не взяли на роботу.
– Це Максим, оформіть його на роботу, – рішуче сказала Лариса.
– Але ж у нього недостатньо досвіду, – заперечила працівниця відділу кадрів.
– Робіть, що я сказала.
Я переможно поглянув на кадровика та сів на крісло для оформлення мене на роботу.
Ми з Ларисою спрацювалися, з того часу ми часто ходили в парк обідати. Лариса розповіла як помстилася своєму колишньому чоловіку та його коханці відібравши все його майно та як той негідник валявся у неї в ногах, прохаючи не залишати його без грошей. Лариса зізналася, що в день нашої зустрічі вона була розбита та не хотіла більше жити.
Ось так історія, яка трапилась зі мною ілюструє, як добро повертається до того, хто його зробив. Я лише поділився пиріжком, а натомість отримав те, чого давно хотів.
