З Олегом ми разом уже понад 10 років. Почали зустрічатися ще в шкільні роки. Попри вимушену розлуку, бо навчалися ми в різних навчальних закладах, наше кохання з роками лише міцнішало. Тож після отримання довгоочікуваних дипломів ми одружилися.
Ще до весілля батьки Олега подарували йому квартиру-студію у новобудові. Оскільки на той момент мій хлопець був іще неповнолітнім квартиру оформили на свекруху. Будівельні роботи проводилися довгих шість років. Через три роки після нашого одруження ми в’їхали у свій дім. Ремонт робили власним коштом з допомогою моїх батьків. Повністю придбали нові меблі та техніку.
Останнім часом ми подумуємо про поповнення. Я здала уже усі необхідні аналізи та планую вагітність. На разі і я, і Олег маємо високий дохід. Зароблені кошти ми стараємося відкладати на майбутнє. Мала дитина – великі затрати. Жити втрьох у квартирі-студії можна буде лише перші декілька місяців. Коли ж малюк підросте, потрібно буде розширюватися.
Можна було б продати нашу квартиру та взяти в іпотеку більшу. За вилучені гроші зробити перший внесок. Проте батьки чоловіка категорично проти. Вони хочуть, щоб ми придбали житло власними силами, а цю квартиру здавали в оренду. Та накопичити таку суму просто неможливо.
Я люблю свого чоловіка та впевнена, що разом у нас все вийде. Та схоже мої свекруха та свекор іншої думки. Якщо їм так буде спокійніше, то я готова підписати шлюбну угоду, що в разі розлучення погоджуюся на частину квартири.
