Мені було вісімнадцять, коли батьки зробили мені дуже щедрий подарунок – власну двокімнатну квартиру. Я була приємно вражена й навіть шокована, проте не розголошувала цієї новини серед друзів чи знайомих.
Поки навчалася в університеті, квартиру здавала з отриманих грошей жила на широку ногу. Дещо відкладала на майбутнє.
Вже на роботі познайомилася з Максимом. Хлопець дуже харизматичним та надзвичайно привабливий. Між нами проскочила іскорка й почався бурхливий роман. Макс неодноразово залишався й мене ночувати, а якось видав ідею, каже, а чого б нам не з’їхатися та спробувати жити разом.
Саме тоді хлопець вперше поцікавився скільки я плачу за оренду та яка вартість комунальних послуг. Хотів поділити по чесному – з нього оренда, з мене комуналка. Я могла зізнатися Максимові, що квартира моя, але чомусь не стала цього робити. Чи мучило мене сумління, коли я щомісяця отримувала 22 тисячі на свій рахунок від коханого хлопця? Ні. Ось така проста відповідь, але у своє виправдання зізнаюся, що ці гроші я не витрачаю, а відкладаю на нашу спільне майбутнє.
Батьки підтримають моє рішення не зізнаватися у наявності власних квадратних метрів, а найближча подруга жахає. «Якщо Максим довідається, що ти його обманювала, ще й так підло, то покине тебе й навіть не згадає про кохання». Тепер я сама не знаю, що робити далі. Раптом, коли розповім, то Максим переслідуватиме якусь вигоду, а що як правда дійсно зіпсує наші стосунки і я втрачу хорошого хлопця, якого дійсно кохаю.
Запитання до вас, любі читачі, щоб ви зробили, якби дізналися, що ваша друга половинка приховувала від вас власну квартиру?
