«Я взяла 0пікунств0 над чуж0ю дитиною і знайшла в цьому розраду
Одразу після закінчення школи я почала зустрічатися з хлопцем і ми жили разом. Батьки чомусь не перечили. Проте результат не забарився. Буквально за півроку я завагітніла.
Мій Ігор поставився до такої новини спокійно. Мовляв, не мені ж колисати. Я також не панікувала. Минуло дев’ять місяців і я народила красивого сина. Труднощів не боялася. ІЦ не чекала сторонньої допомоги – не було кому допомагати. Матір ставилася до мене доволі холодно. За все життя я вже звиклася з цим.
Дитина, дякувати Богу, росла здорова і спокійна. Наче відчувала, що додаткової няні в нас нема.
Але на цьому не закінчилися мої сюрпризи. Не минуло й року, як я знову відчула, що під серцем щось ворушиться. На цей раз не все пройшло так гладко. За даними обстеження, плід мав певні відхилення в розвитку. Однак я не довіряла лікарям. Ми обоє нічим не зловживали, нормально харчувалися, по спадковості також усі були здоровими.
Проте неприємність таки трапилася – я народила хлопчика з ДЦП. Біль розривав моє серце. Чоловік вмовляв мене залишити цю дитину, бо ми самі не дамо собі ради.
Лікарі також казали, що дитина буде все життя лежачою і не гарантували найменшого зрушення в позитивну сторону.
Дитина певний час перебувала в інкубаторі. Була загроза життю дитини. І врешті це сталося – наш хлопчик помер у лікарні.
Мене огорнув сум. Я тужила за дитиною, яка пішла з цього життя. Мені бракувало цього хлопчика. І з кожним днем усе більше.
Так я почала провідувати дитячий будинок, що містився в сусідньому кварталі нашого міста.
Там я зустріла хлопчика, який мені нагадував мою дитину. Ні, у нього все було гаразд! Лишень через неналежний догляд, хлопчик не міг вставати. Йому вкрай потрібна була допомога – масажі, вправи, належне харчування, перебування на сонечку й таке інше.
І я вирішила для себе, що допоможу цій дитині. Так, вочевидь, судилося. Чоловік не протестував, але й особливо не радів. Він, як завжди, стояв осторонь моїх рішень. Не йому ж колисати!
Я взяла опікунство над цією дитиною А далі буде так – як Бог покаже!
