Я навіть не уявляю, як це — стати опікункою своєї 2-річної сестрички у 18 та досягнути тих вершин в такій складній життєвій ситуації

Моя дружина — жінка, що пережила дуже багато труднощів. Я вважаю, що ті старання та зусилля, яких доклала Ліна достойні поваги та хочу розповісти про це іншим.

Ліна ще у вісімнадцять років різко втратила маму і стала круглою cup0m0ю. Тоді молодшій сестричці було всього два рочки. Після пологів мама захворіла та так і не змогла вилікуватись. Хвороба прогресувала та забрала таки її життя.

Якби на тот момент Ліні не було вже вісімнадцять, вона б не змогла взяти опіку над своєю крихітною сестричкою. А так малечу не забрали до дитячого будинку, а Ліні ще й виплачували певну суму, для допомоги по догляду за дитиною ну і кошти, що отримувала мама на дитину.

Але тих грошей ледь вистачало на потреби крихітки. Їсти ж Ліні треба було за щось. Жили вони в маминій квартирі, але комунальні самі себе не оплатять. Тому дівчина кинула навчання в університеті та пішла працювати. Якщо ви думали, що три роботи – це нереально, то знайте, що якщо тобі потрібно вижити, навіть таке стає можливим.

Ліна щодня виходила на дві роботи на пів ставки. На одну з ранку по обід, а на другу з обіду по вечір. Після цього приходила додому та підпрацьовувала ілюстраторкою. Хоч останній підробіток і приносив у рази більше грошей, ніж перші дві роботи, але був такий заробіток нестабільний.

Сестричка ж була в садочку, в якому дітей залишали аж до пізнього вечора. За таку послугу треба було доплачувати чимало, тому грошей в Ліни з сестричкою водилось завжди впритик.

Якось, коли Ліна захворіла і її звільнили з двох робіт, вона вирішила звернутись до своєї старшої сестри. Вона була їй рідною лише по татові, який колись покинув її маму, заради іншої жінки. А потім покинув цю ж жінку, маму Ліни, ще заради іншої. Знатний гуляка.

Та погодилась ї допомогти, але коли прийняла її на роботу, то стала для Ліни найгіршою в світі керуючою. Вона штрафувала за кожен косий погляд та не так покладену ручку. А все через те, що була ображена на їхнього батька і на Ліну, яка була також його донькою, але від іншої жінки.

Ліна терпіла все, а згодом знайшла стабільну роботу ілюстраторки для однієї компанії і звільнилась. Вона встала на ноги, відправила сестричку до школи та виховувала її якнайкраще. А потім ми зустрілись з нею. Зараз ми разом виховуємо її молодшу сестричку, дітей своїх не плануємо, бо ж хочемо жити для себе. Нам є про кого піклуватись.

Оцініть статтю
Дюшес
Я навіть не уявляю, як це — стати опікункою своєї 2-річної сестрички у 18 та досягнути тих вершин в такій складній життєвій ситуації