Скільки буду жити ніколи не зможу зрозуміти тих мам, які не привчають своїх дітей до порядку. У мене син, Матвій, але з дитинства хлопець знає, що кожна річ повинна мати своє місце, речі мають бути складені, ліжко застелене, посуд помитий. Коли син вступав до університету й збирався жити на орендованій квартирі, я була спокійна за нього, адже знала, що він зуміє дати собі раду. Хвалила Матвія й домовласниця. Казала, що ще ніколи не бачила таких порядних квартирантів. Зазвичай студенти залишають по собі купу сміття та бруду, а у Матвія завжди ідеальна чистота.
Коли син почав жити зі своєю дівчиною, Оленою, то вона не могла натішитися тим, як сильно їй пощастило. Не кожна можна похвалитися чоловіком, який допомагає з хатніми справами. Я думала, що Олена також гарна господиня, адже син завжди вихваляв її. Та коли приїхала до них в гості (мене запросили, тобто про приїзд знали), то жахнулася.
Такого брудного помешкання я ще не бачила. На коридорі гора пилу, який обсипався із брудного взуття. На кухні немитий посуд. Його було так багато, що на кухонній поверхні не залишилося ні сантиметра вільного місця. У вітальні розкидані речі, у ванній все покрилося нальотом, плитка у розводах від води.
Посеред всієї цієї краси моя невістка, яка перепрошує за невеличкий безлад. Не встигла прибратися до мого приїзду, а тут її терміново викликали на роботу. Запитала, де Матвій, а Олена пояснила, що він ще позавчора ввечері виїхав на замовлення, а повернеться сьогодні.
Я не повірю, що мій син жив у такому безладі, тож припускаю, що Олена зуміла довести квартиру до такого стану лише за два дні. Просто не уявляю, як Матвій збирається жити з такою дружиною? Нехай мільйон разів говорить мені, що між ними кохання, але я ніколи не прийму такої невістки.
