– Я не проти з тобою і на найманій квартирі жити, – говорив Михайло своїй нареченій Насті.
Вони сиділи в парку на лавочці, обговорювали майбутнє життя разом. У Михайлових батьків свій будинок на окраїні міста. Великий, світлий, місця багато. Чоловік пропонує Насті проживати з його батьками. Адже вони не проти, тільки раді будуть. Але дівчина не хоче. Вона мріє жити окремо. Щоб не ходили за нею з порадами ні її мама, ні мама Михайла. Дівчині набридла опіка, якою оточила її мама.
Коли дізналася, що в доньки є наречений, почала повчати, а потім взагалі сказала, що молоді жити будуть з ними. Адже якщо на відстані, то мама не зможе контролювати її, Настю. А дівчина вирішила, що тільки окремо жити не інакше. От і сидять з Михайлом, вирішують як їм бути. Одне вирішили точно, жити окремо.
Михайло працює, заробляє добре. Наймати квартиру вистачить. Ось тільки з батьками потрібно владнати, щоб перестали пропонувати проживання разом. Адже Насті те не подобається.
Та мама Михайла не збиралася миритися. Вона все порахувала. Навіщо Михайло витрачатиме гроші на квартиру, як можна їх витрачати на нужди господарства. Про те Ольга Вікторівна давно мріяла, що син із невісткою житимуть з ними. Бюджетом буде розпоряджатися вона, Ольга Вікторівна. Адже молоді тринькати будуть, а вона розпорядиться їхніми грошима правильно. Правда про те ще не знали ні Михайло, ні Настя.
Незадовго до весілля Насті телефонувала її тітка, татова сестра. Вона знає, що дівчина з нареченим шукають квартиру для проживання. Так от, є така квартира. Це квартира бабусі, чоловікової мами. Вона померла. Квартира двокімнатна, для них вистачить. І платити не потрібно, тільки комунальні сплачувати. Настя з Михайлом радіють. Нарешті вирішили всі питання, які були наразі.
Коли про те дізналася її мама, ох і зла була на тітку:
– Чого вона лізе, – кричала мама, – хто її просив? У нас є де жити, і її подачки не потрібні.
На весілля тітку не запросили. Вона розуміла, що так станеться, знаючи маму Насті. Та не образилася, а навпаки, зробила молодятам весільний подарунок. Через те, що у них із чоловіком своїх дітей немає, то вони вирішили подарувати ту квартиру Насті.
Відтоді Михайло з Настею живуть окремо. Батьків запрошують тільки на свята. А так завжди відмовки, то їх вдома немає, то щойно в кіно пішли. Мами звичайно ображалися, але не довго. Адже обом відмовили діти. От коли б одну вітали, а другій відмовляли, то сварки не минути. А так образилися обидві, а потім змирилися. Адже це їхні діти, і вони вправі вирішувати самі, як жити. Тому прийняли умови, які запропонували Михайло з Настею.
