Увійшла в квартиру з двома пакунками в руках. Було вже трохи пізно, бо після роботи ще побігала по магазинах, щоб купити додому продукти.
У прихожій мене зустрів чоловік і замість звичного «привіт» чи «як у тебе справи» одразу запитав, що будемо вечеряти. Я стояла з двома торбами в руках і ще в черевиках. Він не догадався допомогти мені – звільнити мої руки від сумок.
Коли занесла сумки в кухню, почав розглядати, що міститься в пакетах. Я прийнялася готувати вечерю. А мій чоловік пішов додивлятися футбол. Звісно, що це мене обурило. Адже я на сьогодні працюю на двох роботах, а він цілими днями вилежується на дивані і йому важко самому сходити в магазин, щоб купити продукти і приготувати щось для нас двох.
Тарас працює будівельником. Узимку, як правило, фірма простоює. Тоді ми живемо на мою зарплату. Мені образливо, що чоловік мене не цінує. Мені обридло бути тягловою силою у нашій сім’ї. Справжні чоловіки так себе не ведуть. Тому наступного дня я спакувала власні речі і переїхала в свою квартиру. Тарас хоч би словом обмовився, запитав, куди я зібралася. Він мовчки спостерігав за мною. Це мене також зечепило.
Так я опинилася у власному помешканні і мені стало в рази легше. Мені не треба було після роботи скуповувати цілі торби продуктів, не треба було стояти біля плити.
Я більше часу почала приділяти собі. Записалася на йогу. У четвер разом з колегою зустрічалися в кіно. Пройшла курс масажу. Увечері любила почитати книжку. А ще ходжу в басейн.
Так минув місяць. Чоловік навіть жодного разу не зателефонував, де я і як. Зрозуміла, що він мене не любить.
На роботі давно за мною упадає колега. От вчора запросив на каву. Я погодилася вперше за тривалий період. Скажу, що дуже приємно провела з ним час.
Після цього подзвонив Тарас. Сказав, що йому дуже важко без мене, просив повернутися. Казав, що вже почав шукати роботу. Розіслав у кілька агенцій власне резюме. А зараз живе на пенсію мами – вона йому допомагає.
Свекруха засудила мене за такий вчинок. Сказала, що жінка не повинна кидати чоловіка, коли йому важко. Повинна бути його опорою у важкі хвилини. Але ж я була тією опорою протягом кількох зим і цього ніхто не цінував. Врешті я не витримала такого життя, коли сидять на моїй спині і ще намагаються поганяти.
Зараз у мене зав’язалися тісні стосунки з Олегом. Він зовсім по-іншому ставиться до мене. Я відчуваю його увагу і любов, що в мене як жінки стоїть на першому місці.
Так, у нашому житті може бути по-всякому з роботою. Але мужчина не повинен забувати, що власні невдачі не повинні відбиватися на стосунках з коханою людиною. Жінці завжди потрібна любов, увага і відчуття, що її цінують. А все решту є вже не таким важливим.
