Я завжди відчуваю підтримку мами. Де б я не була, що не робила, я обов’язково телефоную мамі, розповідаю про себе і не забуваю спитати, як вона почувається. Я так звикла, що мама дає пораду, від чого я почуваюся маленькою дівчинкою. Яка, як і раніше, по всіх питаннях біжить до мами. Так було завжди, і думала, що і надалі так буде. Але одного разу мама не відповіла на дзвінок.
Телефоную сусідам, прошу, щоб поглянули, де мама. Через деякий час сусідка телефонує, і сказала, що мами вдома немає, а тільки но привів її син моєї подруги. Вона йшла дорогою в протилежний бік від свого будинку. Добре, що назустріч їй ішов Коля. Він впізнав бабусю і повів до неї додому. В лікарні мені сказали, що за мамою потрібен догляд. Стала забувати, і якщо залишити саму, то одного разу не згадає, піде куди очі дивляться, і де її потім шукати?
В той же день я забрала маму до себе додому. Виділили їй кімнату, де вона весь час спить. Спочатку мама поводилася насторожено. Виходить із кімнати тільки, коли я чи чоловік прийдемо додому. Так що весь час, що мама у мене я не затримуюсь ніде. Знаю, чекає мене, я й поспішаю. Мама із вольової жінки перетворилася на маленьку дитинку. Таке відчуття, що вона не знає, як потрібно поводитися. Ми помінялися місцями. Наразі я доглядаю за мамою, говорю їй що робити.
Вона дуже славна, тиха і спокійна. Я намагаюся більше бувати з нею, говорити, підтримувати. Коли сідаємо їсти, мама з нами. Їсть тихенько, кусає маленькими кусочками й весь час боїться, щоб не накришити чи не перевернути щось. Я заспокоюю, а вона все одно обережно тримає тарілку чи чашку. Мама любить чорний шоколад, раніше за нею цього не помічала. Але останнім часом, коли принесу шоколадку, радіє як дитина. Їсть потихеньку і запиває чаєм. Я намагаюся оберігати її, щоб відчувала спокій з нами й не переймалася, що я доглядаю за нею. Вона моя мама. Я бажаю, щоб жила моя мама поруч зі мною якомога довше. І мені спокійно, що вона поруч.
Я не знаю, хто і які відчуття мають щодо того, що за мамою потрібен догляд, але я ходжу за своєю мамою як за дитиною. І не тільки тому, що це мій обов’язок, а ще й тому що це моя МАМА. Яку я люблю і бажаю, щоб вона довго жила поруч зі мною.
