Чому люди віддають своїх рідних в будинок для літніх людей. Як можна після цього жити, думаючи як вони там себе почувають. Але історії різні, і причини різні.

Я ніколи не думала про те, чому люди віддають своїх рідних в будинок для літніх людей. Як можна після цього жити, думаючи як вони там себе почувають. Але історії різні, і причини різні. У бабусі Євдокії була донька і внук. Поки Євдокія здорова бігала, все було добре. Вона допомагала доньці у вихованні внука. Адже чоловіка у Людмили не було, виховувала сама. Колись чоловік, якого кохала дівчина, втік від неї, при цьому наніс моральну травму. Мабуть, тому такі наслідки.

Коли син виріс, був уже в старших класах, Людмила зв’язалася з дурною компанією. Не відразу. Спочатку була хорошою мамою. Ростила, раділа всьому новому, що на той час бачила в синові. До школи все нормально, але надалі. Мінялася на очах, і з цим нічого вдіяти мама не змогла, як не старалася. Навіть сусід умовляла поговорити з її донькою, щоб одумалася, та все марно.

Крок за кроком, все більше почала випивати. Мама не знала, як витягти її з тієї залежності. Нічого не допомагало. Все більше Людмила зіходила з дому на кілька днів. Поверталася, проспиться і знову зникає. Так тривало дуже довго. Євдокія опікувалася внуком, коли мама за ним не приглядає. Дійшло до того, що Людмила захворіла. Пухлина, але ще не велика. Якщо вчасно зробити операцію, то можна спасти й жити далі.

Євдокія оббивала пороги в різних інстанціях, випрошуючи гроші на операцію доньки. Але пусто. Кругом обіцяють допомогти по черзі. А чекати немає коли. Просила у своїх приятельок, сусід. В самої якісь копійки є. Вдалося зібрати потрібну суму. Тому одного разу провела до зупинки, посадила в автобус. Людмила поїхала. Євдокія трохи заспокоїлася. Можливо після операції одумається донька. Адже син у неї, що вона думає.

Через три дні Людмила з’явилася вдома, до того ж п’яна. Вона пропила всі гроші, які так тяжко вдалося зібрати мамі. І заявила, що на операцію не піде. Різати себе не дозволить. Скільки житиме, стільки й достатньо. Померла Людмила через два роки. Залишилася бабуся і її внук. Євдокія старенька, їй допомога потрібна, а хто за нею пригляне. Хлопець, внук, молодий, тільки школу закінчив. Поступати нікуди не збирається. Та й куди він піде з такими поганими оцінками.

Перебивався випадковими заробітками. Почав випивати, як мама. Євдокія старенька, не справиться з хлопцем, та й самій догляд потрібен. Тому попросила внука знайти для неї будинок пристарілих. Хлопець і не відпирався. Поїхав, відвідав не один будинок для літніх людей. Залишився задоволений лише одним будинком, який розташований неподалік. Зручно приїжджати до неї. Так Євдокія потрапила в будинок пристарілих.

Євдокії подобається в тому будинку. От тільки внучок обіцяв приїжджати кожного вихідного, а наразі буває один раз на місяць. Радіє бабуся внуку, і не скаржиться. Зовсім інше життя в неї почалося. Спокійне, розмірене. Одна туга, що внук пішов маминою дорогою, а так нічого, добре їй там. Прожила в тому будинку Євдокія три роки. Два останніх лежача була. Але догляд повноцінний. Не відчувала ні голоду, ні холоду. Померла спокійна.

Ось така сумна історія. А скільки їх взагалі людей з різними долями. Найчастіше в зрілих роках самотні люди залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Добре, коли хто зглянеться і допоможе знайти такий будинок для літніх людей, помістити в нього. А більшість доживають свій вік в холоді та голоді. Тому не будемо байдужими до своїх сусід, чи родичів. Вони також мають надію, що з ними все буде добре. Знайдеться хтось, хто допоможе на старості.

Оцініть статтю
Дюшес
Чому люди віддають своїх рідних в будинок для літніх людей. Як можна після цього жити, думаючи як вони там себе почувають. Але історії різні, і причини різні.