Юрій, мій найкращий товариш. Ми з ним знайомі з дитинства. Тільки останнім часом стали спілкуватися більше, ніж раніше. Так сталося, що коли товариш познайомився зі своєю майбутньою дружиною, я був у відрядженні на пів року. На весіллі я також не був присутній, через те, що до того часу ще не приїхав додому.
Після весілля Юра з Надею вирішили жити в селі, звідки родом його дружина. Признатися чесно, мене його рішення здивувало. В селі Юра не бував, а тут відразу жити. Коли я повернувся з відрядження, зателефонував Юрі, а він запросив мене до себе. Нещодавно вони з дружиною купили будинок, так що живуть окремо від батьків. З розмови з товаришем, я зрозумів, що йому подобається в селі. Тому не довго роздумував, поїхав провідати, а заодно познайомитися з його дружиною.
На вигляд Надя звичайна дівчина, ніяких особливостей в ній я не помітив. Та тільки чим більше я пізнавав дівчину, тим більше дивувався Юрі. Що він у ній знайшов? Спочатку Надя поводилася пристойно. Але коли дізналася, що я гарно заробляю і не маю потреби ні в чому, стала приділяти мені більше уваги, ніж потрібно. Мило посміхалася мені, коли чоловіка поруч не було. Заходила в кімнату, коли я перевдягаюся. А останній раз сама роздягалася переді мною. Юри на той час вдома не було. Я вискочив із будинку. Було таке бажання їхати звідти відразу. Але як я поясню товаришу своє бажання покинути його будинок?
Залишився один день, і я вирішив не поспішати. Юрі нічого не сказав. Не хочу, щоб через мене вони сварилися. Увечері прийшли подруги Надії. Їхня розмова, це щось особливе. Слова не скажуть без мату. Чоловіки поводяться краще. А тут, при мені, чужій людині, не соромляться. Надія не відставала від подруг у виборі слів. Схоже, Юра звик до їхнього лексикону, а я не міг заспокоїтися. На вигляд симпатичні дівчата, а коли заводять розмову, хочеться тікати від них якомога далі.
Ні, я ніколи не одружусь на сільській дівчині. Правду говорять, дівчину з села вивезти можна, а село із дівчини, ні.
