Невблаганної руки долі не уникнути. Ліза довгий час перебувала у стосунках з гідним і перспективним молодим чоловіком. Однак у той момент її бажання виходили за межі стабільності та розмірених стосунків, дівчина прагнула пригод, драйву та пристрасті у стосунках.
Антон не був з тих хлопців, які полонять твої думки та змушують серце битися частіше. Добрий та вихований він радше претендував на роль найкращого друга.
Тож коли юнак був готовий запропонувати Лізі руку і серце, вона вирішила розірвати їхній зв’язок. Тим більше, що вона вже декілька днів відповідала взаємністю на залицяння одного нахабного та самовпевненого знайомого. Так пара, яка була разом декілька років розійшлася, а життя продовжувало йти своєю чергою.
Доля рідко була прихильною до Лізи в сердечних справах. Стосунки з новим хлопцем були бентежними та захопливими до пори до часу. Коли дівчина дізналася про вагітність й розповіла про все коханому, залишилися при своїх інтересах. Як і очікувалося, поганий хлопець не був готовий покінчити зі своїм розгульним життям. Ліза залишилася сам на сам зі своїми проблемами.
Тягар матеріального забезпечення себе та дитини лягав на її тендітні плечі, залишаючи мало простору для нових романтичних захоплень.
В той час Антон, її колишній коханий, теж не мав часу на романтичні пригоди. Після невдалих стосунків з Лізою, яку він ні на мить не припиняв кохати, чоловік зосередився виключно на кар’єрному зростанні. У свої 30 років він уже міг похвалитися власною фірмою, квартирою та дорогим автомобілем. Та нічого з цього не приносило чоловікові справжньої радості. Антон мріяв про родину та кохану жінку поруч себе.
Ліза та її колишнє кохання зустрілися випадково, коли вона повезла свою донечку відпочивати на море. Жінка одразу усвідомила, яку жахливу помилку зробила, коли відмовилася від такого чоловіка. В ньому поєднувалися усі риси ідеального партнера. Як вона могла бути такою дурепою та добровільно відмовитися від щасливого життя поруч нього.
Весь відпочинок Антон був поруч. Він одразу знайшов спільну мову з донечкою Лізи й здавалося взяв на себе роль її батька. Жінці було приємно відчувати, що хтось про них піклується, а ще вона відчувала приємний трепет у тілі кожного разу, коли зустрічалася поглядом з Антоном. В останній день відпочинку чоловік знову наважився на пропозицію.
-Я носив цю каблучку шість років з того самого вечора, як ти мені відмовила. Спершу хотів викинути, але щось мене зупинило. Лізо, мої почуття до тебе не змінилися. Я досі тебе кохаю й готовий взяти відповідальність за тебе та донечку. Звісно, якщо ти хочеш стати моєю дружиною?
-Пробач, що мені знадобилося стільки років аби зрозуміти, що я також тебе кохаю. Я стану твоєю дружиною!
