Коли ми з Мариною одружилися, мріяли зібрати кошти та поїхати в подорож. Після весілля ми не їздили нікуди, тому вирішили так і зробити.
Живемо в моїй квартирі, яку батьки купили мені ще до одруження. Я повністю утримую квартиру і дружину. Я не жаліюся, але Марина також ходить на роботу і заробляє не набагато менше, ніж я. Але вдома її грошей не бачу давно. Коли запитав, дружина чесно призналася, що більшу частину грошей віддає мамі на її утримання і молодшого брата, який в цьому році закінчує школу. Теща сказала їй, що поки молодший син не закінчить школу, то вона повинна допомагати фінансово.
Я дуже здивований, адже теща працює, чому бере гроші від дочки? Так, виховує сина одна, але ж колишній чоловік сплачує їй аліменти. Я бував у них часто, живуть гарно. Так ще й з Марини тягнути гроші. Якби хворіли, чи якісь потреби невідкладні виникли, я розумію. Але просто утримувати їх обох, виходить моїм коштом, неправильно.
Я одружився з Мариною, а виходить іще двоє на наші гроші утримуються. Дружина плаче, говорить, що не може відмовити мамі. Адже вона її виростила, з освітою допомогла. Наразі потребує в фінансовій підтримці.
Я поцікавився їхніми потребами. І виявилося, що молодший брат моєї дружини не такий уже й гарний хлопчик. Вимагає від своєї мами і сестри, щоб у нього були найдорожчі й найкращі речі. Істерики кожного дня.
Я думаю, як теща виховала, те й отримала. Але при чому тут моя сім’я?
