Я одружився з нареченою мого найкращого друга.

Я аж ніяк не поганий друг, хоча твердження, що я одружився з дівчиною, яку кохав мій друг, з яким ми спілкуємось все моє життя не дуже це доводить. Але, щоб зрозуміти, що сталося потрібно знати історію з самого початку.

З Ангеліною ми були знайомі зі старших класів школи. Так вийшло, що в один момент ми стали відпочивати однією компанією на річці. Тоді ж, вона й стала дівчиною мого найкращого друга Олександра. Вони зустрічалися понад рік, друг неодноразово під час наших спільних посиденьок говорив мені, що закоханий в неї до нестями. Але якось так сталось, що вони в один момент розсварились й розійшлись.

Минуло понад три роки, ми вже закінчили школу, хтось вступив до університету, хтось як я потрапив до армії. Коли я повернувся у рідне місто, то у нічному клубі зустрів Ангеліну. Ми розговорились і я дізнався, що вона хоче повернути стосунки с Олександром, але не знає як до нього підійти, що йому написати.

Мені тоді дуже не хотілося заглиблюватися в їхні любовні історії. Адже, як говориться у приказці – «Третій – зайвий». Але через кілька днів вона мені написала й все ж таки вмовила поговорити з ним.

Олександр з цікавістю вислухав мене, але спілкуватися з Ангеліною відмовився. До того ж він мав нову дівчину, з якою все йшло до весілля. Тож попросив мене якось м’якше сказати про це дівчині.

Ангеліна зі смутком прийняла звістку. Щоб трохи її підбадьорити я запропонував відвідати кінотеатр, трошки повеселитись. До того ж після цілого року служби я наче випав з життя. Це повинно було нам обом піти на користь.

Так тиждень за тижнем ми спілкувалися то в мережі, то відвідували кінотеатр чи нічний клуб. Мені було надзвичайно легко з нею спілкуватись. І в один момент ідучи разом з нею по вечірньому парку я зрозумів, що закохався в Ангеліну і не хочу її відпускати від себе. Майже імпульсивно я схопив її за руки та поки вона не встигла щось зрозуміти – поцілував її. Поцілунок був взаємним.

Ось так ми й вирішили стати парою. Але для мене постала важка задача – розповісти про все Олександрові. Дуже не гарно було б, як би він дізнався про наші стосунки від сторонніх людей. А дружбою з ним я дуже сильно дорожив. В наш час не варто розкидатися друзями.

Коли ми зустрілись, то не гаючи часу я одразу все йому розповів. Інстинктивно навіть приготувався до бійки. Та все обійшлося як найкраще. Він заспокоїв мене, що немає нічого проти та й тільки за, щоб я та Ангеліна були щасливими. Навіть пожартував, що коли хтось з нас перший одружиться, то інший буде свідком на весіллі.

Жарти жартами. Та ось тиждень тому ми з Ангеліною відгуляли своє весілля. І здогадайтеся хто був свідком з моєї сторони?

Оцініть статтю
Дюшес
Я одружився з нареченою мого найкращого друга.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.