Я орендую житло а в нього є власна квартира, хоча ми й зустрічаємось вже як 2 роки, ми йдосі живемо нe paзoм. Одного дня мені повідомили, що мені треба з’їxaти. Зiбpaвши речі, я поїхала до Міші. Та була шoкoвaнa від того, що він мені сказав.

Я переїхала до іншого міста зразу після зaкiнчeння школи. Я навчалась в інституті та жила в гуртожитку. Після зaкiнчeння ми з подругами винaймaли житло. Згодом я влаштувалась на хорошу роботу і могла дозволити собі opeндувaти квартиру одна.

На день народження подруги ми компанією поїхали на природу і саме тоді я познайомилась з Мішею. Після того ми почали з ним спілкуватись і вже через місяць стали зустрічатись. Ми багато часу проводили разом. В нас були подібні захоплення, тому нам було дуже добре разом. Але на жаль на цьому наші стосунки зупинились, ніякого розвитку далі не було.

Ми разом вже 2 роки. За цей час пари в більшості випадків вже одружуються і заводять сім’ї. Але Міша не спішив з цим, запевняючи, що ще не готовий і нам ще рано про таке думати. А от я дуже хотіла вже створити сім’ю, народити дітей і щодня бути разом. Та його ставлення до шлюбу мене насторожувало. Ще більше питань виникало через те, що ми досі жили окремо. Були моменти, коли я не витримувала і думала піти від нього, але не могла, бо сильно його кохаю.

Одного дня мені подзвонила власниця квартири, що я орендувала. Вона вибачалась, але просила мене протягом тижня її звільнити. Їй терміново потрібні були гроші й вона продавала квартиру. Знаючи, що так швидко я навряд чи знайду нове житло, я попросилась пожити в подруги та вона не заперечила.

Речей в мене виявилось багато і тому попросила Мішу мені допомогти. Коли він поцікавився куди я планую переїхати, я пожартувала “Звичайно ж до тебе! До кого ж ще?”. Сказала, не подумавши, і чекала його реакції. Міша мовчки продовжив складати речі в коробки. А потім він дістав телефон, викликав таксі й назвав свою адресу.

З того часу минуло вже 5 років. Ми досі разом, дуже щасливі й кохаємо один одного. Нещодавно переїхали в новий будинок і виховуємо двох прекрасних донечок. Але я часто згадую саме той день мого переїзду. Як добре, що я тоді так пожартувала. А що б було якби я не зробила цього? Якби я побоялась знову натякнути на те, щоб жити разом? На жаль, в житті часто буває, що через свої страхи ми втрачаємо влучний момент повністю змінити своє життя і стати щасливим.

Оцініть статтю
Дюшес
Я орендую житло а в нього є власна квартира, хоча ми й зустрічаємось вже як 2 роки, ми йдосі живемо нe paзoм. Одного дня мені повідомили, що мені треба з’їxaти. Зiбpaвши речі, я поїхала до Міші. Та була шoкoвaнa від того, що він мені сказав.