Мені було вісім років, коли мої батьки вирішили розлучитись. Це велика травма для будь-якої дитини. І для мене також стала така подія травмою.
Але проблема полягала в тому, що з сім’ї пішла саме мама, а я залишилась жити з татом. Вже потім я зрозуміла, що вона залишила мене на тата, адже не хотіла займатись моїм вихованням, а до цього я дуже хотіла спілкування з нею.
Мати справно платила аліменти, але от на контакт і на зустрічі не поспішала. Якщо вона зателефонує раз в тиждень, то це вже буде радість. Я старалась не думати про це і не ображатись, але почуття покинутості та самотності нікуди не дівалось. Навіть враховуючи те, що батько намагався компенсувати весь цей дефіцит уваги від матері.
Йшов час, я стала підростати. Тато, хвилюючись за мене, став сильно опікуватись мною та не дозволяв спілкуватися з хлопчиками. Звісно, він не влаштовував мені покарання чи ще щось подібне, якщо я не виконаю його прохання, але він наполегливо просив не зближатись з ними занадто сильно. Я спершу не розуміла чому, а потім тато розповів мені про стосунки між чоловіком та жінкою, статеве життя і що в результаті цього може статися.
Я розуміла тата та чемно виконувала його настанови. Та й сама розуміла, що народити дитину в юному віці – не для мене. Я ще сама хочу побути дитиною, а тому навіть заради недовгого задоволення не готова руйнувати собі ціле життя.
Мені виповнилось тоді якраз тринадцять, коли я вирішила трохи втекти від постійного контролю батька та пожити з мамою. І пожила я з нею рівно один рік. Коли я випадково підслухала її розмову з подругою, де вона бідкалась на те, як я їй набридла і вона просто не може дочекатись того, коли я нарешті виросту, піду вчитись, або заміж вийду. Ну або щоб я сама поїхала назад до батька.
Я дуже образилась на маму та вирішила, що розповім все татові. Він намагався запевнити мене, що вона просто перебільшує та не хотіла нічого поганого сказати та я дуже добре чула її злу, роздратовану інтонацію та згадала всі спірні моменти в наших відносинах.
Тому я знову живу з татом, а з мамою більше не спілкуюся. Та й взагалі хочу відмовитись від неї та попросити свою мачуху, щоб та вдочерила мене. Ця жінка набагато краща за мою маму, з якою я так прагнула спілкуватися. І не помічала, як мачуха мене сильно любить та турбується про мене.
