Коли мій сусід продав свою машину, то я обійшовся лише співчуттями, бо розумів, що машина має заробляти на себе сама. Але схоже мій сусід вирішив, що моє співчуття – це «зелений сигнал» і тепер на моїй машині йому можна їздити всією сім’єю.
Я не можу посперечатися з тим фактом, що набагато приємніше долати кілометри до роботи чи міста на власному авто, ніж у переповненому автобусі, чи електричці зі всіма можливими національностями, тому, коли сусід перший раз попросив підкинути його до міста, то я ні на хвилину не засумнівався, але я не знав, що це стане системою
Тиждень тому я косив траву у подвір’ї, як підійшов мій сусід і запитав, мов так і повинно бути: «ми завтра о 8 виїжджаємо?»
Я невпевнено кивнув, а тоді той додав: «У мене дружина з донькою теж у місто мають їхати, ти ж не проти, що вони ззаду примостяться?»
Мене зовсім не напружує підвозити сусідів, але ж не тоді, коли я майже став їх особистим водієм! Я намагався натякати їм, що було б добре, щоб вони хоч інколи бензин мені компенсували, але вони лише віджартовуються.
Дружина більше не може дивитися на це й почала називати мене «слабаком» тільки тому, що я не можу відмовити нашим сусідам, або прямо їм сказати, що вони знахабніли.
Напевно, я дійсно слабак, бо мені простіше кисло посміхнутися, ніж лізти у сварки.
Як мені правильно пояснити сусідові, що він зовсім знахабнів й потрібно «мати міру»?
