Якось я поверталася з роботи та мені раптом дуже захотілося купити собі велику шоколадку з цілими лісовими горіхами. Неподалік від мого дому є супермаркет в якому продаються такі шоколадки.
Я вже уявляла як прийду додому, зроблю собі кави, увімкну улюблений серіал та смакуватиму шоколадкою. Минула серія мого улюбленого серіалу закінчилася на дуже цікавому місці та я поспішала додому, щоб дізнатися що ж було далі.
Я попрямувала до полички з шоколадом з надією що там ще залишилась хоча б одна. На моє щастя на поличці була остання шоколадка саме така як я хотіла. Я потягнулася до неї та раптом якийсь молодий чоловік схопив ту шоколадку раніше за мене.
Мені довелося взяти вафлі та я пішла розраховуватися на касу тішачи себе тим, що хоч серіал мене порадує цього вечора. На виході стояв той нахаба, який забрав мою шоколадку та посміхався.
– Це для тебе, – сказав він та протягнув мені шоколадку, – я вирішив пожартувати, а ти так засмутилася.
Так я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Арсеном. З’ясувалося, що він теж любить такі шоколадки як і я.
Ми уже десять років разом та у нас є син, який теж любить шоколадки з цілими лісовими горіхами.
