Після цього випадку я припинила бути доброю для всіх. Тепер я стала розуміти, що не всі люди заслуговують хорошого ставлення.
Усе, що я зараз маю, далося мені нелегко.
У мене не було багатих батьків та я рано зрозуміла, що мені потрібно всього добиватися самотужки. Тому я рано стала дорослою.
Пішла навчатися в училище на швачку, а потім поїхала за кордон працювати на швейному заводі. Було важко, зміни були довгі та виснажливі. З часом монотонна робота почала мені набридати, але я трималася, бо у мене була мета – заробити грошей на квартиру. Крім того, я хотіла відкрити своє невеличке ательє, щоб вони приносило мені дохід.
Мої колеги тринькали гроші на красиві наряди, в яких потім ходили на побачення, а я не тратила гроші та на побачення не ходила. Було багато чоловіків, які намагалися мене купити пропонуючи розв’язати мої фінансові проблеми, але я не вірила красивим словам та не потрапила в золоту клітку.
Нарешті потрібна сума була зібрана та я поверталася в Україну, щоб купити квартиру. Після переїзду я стала облаштовувати її. Коли все було готово, то зайнялася пошуком приміщення для майбутнього ательє. І ось я нарешті втілила в життя своє найбільші мрії. Але мені чогось не вистачало.
В такий період життя я й познайомилася з Андрієм. Чоловік тоді проживав разом зі своєю мамою, бо, за його словами, його колишня дружина після розлучення залишила його ні з чим.
Цей чоловік задовольняв мої потреби в близькості, він постійно мене хвалив та захоплювався мною. Мені здавалося, що я потрапила в казку. Невдовзі ми одружилися та ми стали проживати в моїй квартирі. Я була готова віддати Андрію все за його любов, адже довгі роки це почуття було мені недоступним, а тепер я віддалася у вир емоцій.
Андрій почав користуватися моєю добротою. Влаштовував свята в моїй квартирі, я готувала страви на стіл. Гостинам не було кінця-краю. Та посуд після цих всіх гулянок мила лише я.
І якщо спочатку Андрій запитував мого дозволу, то згодом чоловік просто ставив мене перед фактом, що ввечері у нас будуть гості, називав кількість осіб та їх смакові вподобання. Гірше за все, що гулянки затягувалися ледь не до ранку та гості залишалися на ночівлю. Спали там, де їх застала втома. Моя квартира стала схожою на автовокзал. В ній панував безлад та було повно людей.
Одного разу в мене було дуже багато замовлень, я повернулася додому о десятій вечора та побачила у себе вдома цілу купу незнайомих людей. При вході стояв кремезний молодик та не впускав мене до себе додому:
– Це закрита вечірка, ти до кого прийшла? Хто тебе запросив?
– Я тут живу, – сказала я та проникла всередину намагаючись знайти джерело шуму.
Я направилась до музикального центру, щоб вимкнути музику, на дивані спав Андрій, а на його плечі дрімала якась жінка.
Це стало останньою краплею в чаші мого терпіння та я вимкнула музику та голосно сказала:
– Вечірка закінчена. Всі на вихід.
Непрохані гості щось бурчали собі під ніс та потихеньку розійшлися. прокинувся Андрій та сказав:
– Хто вимкнув музику? Гуляємо далі!
– Ти йдеш з ними, – сказала я та щоб привести чоловіка до тями вилила на нього стакан води.
Андрій сильно розгнівався на мене, наговорив мені купу гидоти, я багато чого про себе дізналася нового. Зрештою той гульвіса покинув моє життя.
