Так вийшло, що через велику різницю у віці, ми зі старшим братом ніколи особливо не товаришували, але у дорослому віці, коли вже двоє мали дітей, вирішили це виправити. Мама мені якось говорила, що брат живе по-багатому, але я до цього ніколи не прислухалась, бо вважала, що й ми не бідно живемо, поки не потрапила до нього у гості…
Він з дружиною проживає сам у великому заміському котеджі, бо діти їх уже будують власні сім’ї й мають своє житло. Вони ж, щоб не сумувати, завели трьох великих породистих собак. Доглядають вони за ними, як за справжніми дітьми: водять їх до перукаря, купують новий одяг, гуляють кілька разів на день, щомісяця дарують нові іграшки тощо.
Я не була здивована таким розкошам у будинку, бо знала, що братів бізнес набрав обертів й зараз один з найуспішніших у столиці, а його дружина здає куплені квартири в оренду, що також приносить їм хороші гроші.
Я б зараз могла розписати, які там дорогі меблі, чи красивий ремонт, але не можу, тому що все там було попсовано собаками. Дорогий диван подертий, новий ремонт зцарапаний тощо. І все б нічого, якби власники не сказали, що повинні постійно поновлювати меблі та ремонт, бо собаки його псують.
У цьому домі собакам дозволено абсолютно все. От, наприклад, доки дружина брата накривала на стіл, то один з них вискочив просто на стіл! Якби у мене сталось таке, то я б спопелилась від сорому й замкнула собаку десь, а вони його лагідно покликали їсти в інший куток кімнати, де стояла його миска. Скажу вам, що так не всі батьки з дітьми поводяться, як вони з собакою.
Я спочатку думала, що вони просто жартують над нами. Але коли один з собак, граючись, надірвала штанину мого чоловіка, то я не на жарт розлютилась, й очікувала, коли собаку покарають, але брат лише промовив до нас: «Вибачте», а, повернувшись до собаки, помахав пальчиком, мов так не можна.
Я проковтнула свою злість, адже на нас очікувала смачна вечеря. На столі було багато чого, але найбільше я очікувала яловичини, запах якої розносився по всьому дому. В один момент господарка таки пішла на кухню й за кілька хвилин повернулась, але бажані шматки яловичини потрапили до собак у миски. Це мене дуже здивувало, адже ми один такий шматок купуємо на свято на всю родину, а вони все віддали одній собаці! І це таких великих три шматки!
Я не могла прийти у себе від побаченого. При цьому брат ні разу не поцікавився, як живемо ми та його племінники, що такі шматки м’яса яловичини раз чи два на рік бачать! Собаки стали ріднішими за людей?
По правді сказати, то тоді у мене виникла думка попрохати у брата позичити нам трохи грошей. Якщо він може витрачати такі суми на годування собак, то нехай і вагітній сестрі з двома дітьми допоможе! Тим паче у нас зараз тільки чоловік працює й грошей вкрай не вистачає! Думаю, що за те, що він витрачає на місяць на собак, ми могли харчуватися добрих пів року! Краще нехай родині допоможе, ніж собак балує!
