Я працюю у школі досить давно. Можу багато розповісти й про дітей, і про батьків. За час моєї праці всіляке траплялося, але останні батьківські збори вибили мене з колії. Цього річ мої учні закінчують 11 клас, тож ми готуємося до випуску. Зібралися з батьками, щоб обговорити усі необхідні приготування. Зокрема, скільки кожна родина повинна сплачувати на організацію випускного вечора.
У моєму класі є хлопчик з багатодітної родини Максим. У його батьків є шість дітей, сьомий наймолодший народиться незабаром. Макс дуже розумний хлопець і відмінно вчиться. Він розуміє, що батьки не зможуть оплатити йому вищу освіту, яка коштує тридцять чи сорок тисяч гривень на рік, тож готується до складних вступних іспитів, оскільки конкурс на державні навчальні заклади є дуже великим.
Мені його шкода, розумна дитина, може мати гарне майбутнє, тож частенько залишаю Макса після уроків, щоб допомогти підготуватися до екзаменів. Так він і не завжди погоджується, адже окрім навчання ще й допомагає батькам на господарстві й працює з татом у полі. Каже, що хоче заробити якусь копійку, адже випускний вечір вимагає значних витрат.
Мій син позичив Максиму свій костюм, який він носив на весіллі минулого року. Хлопцеві костюм підійшов у пору, він гарно у ньому виглядав, тож усі були задоволені. Родині вдалося зекономили на цьому пункті.
Вже на початку року, коли ми замовляли фотографа, батьки вирішили, що вони не братимуть гроші з родини Максима. Замість цього вони домовились зібрати трохи більше коштів, щоб оплатити фотосесію для хлопця. Я щиро подякувала їм, не завжди зустрінеш таких співчутливих людей.
А вчора, на зборах щодо організації випускного вечора, порушили питання застілля. На ресторан треба було сплатити 850 гривень за кожну особу. Багатодітна мати учня аж зблідла, коли почула таку суму. Видно, що їй було ніяково просити про допомогу, тому вона звернулася до решти батьків із проханням. «Дозвольте моєму Максиму також мати можливість провести гарний вечір у колі друзів. На разі наша родина немає таких грошей, але якщо ви оплатите йому місце, ми з чоловіком обов’язково повернемо ці кошти пізніше».
Але що сталося? Всі почали кричати, ніби вона щось жахливе просила! Вони нагадали матері Максима про фотографа і свята, коли вони ні за що не платили. Я просто сиділа та не могла повірити, що це ті самі люди, які завжди з радістю допомагали нужденним.
Коли я спробувала вступитися за сім’ю цього учня, голова батьківського комітету виступила з промовою: «Чи вона геть знахабніла про таке просити? Чому я маю додавати по сто гривень за неї кожного року? Я сама заробляю свої гроші, ніхто мені їх не дає просто так за красиві очі. Чим думали коли тих дітей народжували, знаючи, що не зможуть їх забезпечити? Не знаю, як інші, а я ні копійки не дам. У мене також є родина та випускниця»
Я почувала себе дуже ніяково, коли всі інші мовчали та підтримували її слова. Чому люди такі? Мати просила про маленьку допомогу. Чи насправді так важко зрозуміти її ситуацію?
Коли збори закінчилися я попросила матір Максима залишитися. Жінка трималася з останніх сил, щоб не розплакатися. «Можливо, я знайду когось, хто зрозуміє, що у мене справді скрутне становище через велику кількість дітей. І можливо, зможу домовитись про меншу суму за ресторан або знайти альтернативний варіант. Мій чоловік робить все можливе, щоб забезпечити нашу родину і дати дітям краще майбутнє, попри складнощі, з якими ми зіштовхуємося»
Я заспокоїла матусю та запропонувала свою допомогу. Місце Максима оплачу, а вони повернуть ці кошти, коли буде така можливість.
