Декілька місяців тому я одружився з Катею. Оскільки ми молоде подружжя, щойно закінчили навчання, то коштів на власне житло у нас не було. Почали винаймати квартиру. Було добре відчувати себе господарем у домі, хоч і не власному. На жаль, через місяць ми зрозуміли, що всі зароблені нами кошти, ідуть на квартплату та комунальні послуги. Катя запропонувала, поки не піднімемося на ноги, пожити у її батьків. Квартира у них велика, тож всі могли поміститися. Я не відмовлявся, подумав, що так зможемо відкласти якусь копійку.
Коли ми перевезли всі свої речі зі зйомної квартири, почалася велика економія. Усі повинні були вносити кошти у загальну сімейну скарбницю. Цими грошима розпоряджалася теща. Продукти закуповувалися одразу на тиждень до останньої крупинки. Купувати щось собі заборонялося. Всі виписки про доходи й чеки перевірялися. Дивитися телевізор після десятої години заборонялося. Вмикати світло на кухні чи в туалеті вночі не дозволялося.
Пральна машинка вмикалася лише в окремі спеціальні дні. Завантажувати її потрібно було до повної, щоб не витрачати воду даремно. Фен взагалі не вмикався зайва трата електроенергії.
Найстрашніше почалося після початку опалювального сезону. Теща самостійно вибирала температурний режим, тому в нашій спальні був справжнісінький «льодовиковий період». А коли підняли ціну на воду – зібрали сімейну нараду. Теща заявила, що відтепер митися будемо лише двічі на тиждень, бо родина велика, тому ми використовуємо багато води.
Я був відверто шокований такими умовами життя. Хотів якось обговорити це все з дружиною, але вона й слухати не хотіла. Поведінка її мами здавалася Каті цілком зрозумілою та правильною.
Я прекрасно розумів, що жити в таких умовах не зможу, тому поставив питання руба: ми знову орендуватимемо чужу квартиру. Нехай це буде дорого, але ніхто мені не вказуватиме скільки води я маю витрачати й у моєму домі буде тепло.
Катя спершу відмовлялася, сварила мене за те, що не хочу економити, але коли побачила, що я налаштований рішуче – переїхала зі мною. Я був щасливий та спокійний, але, на жаль, не довго.
Катя вирішила перейняти поведінку своєї матері й вказувати мені на чому нам треба економити. Знову продукти за списком, одяг по розпродажу та економія води й світла. Я спіймав себе на думці, що не хочу все життя прожити з такою дружиною. Ми розвелися.
Хоч після всіх цих квартирних питань я втратив дружину, але нарешті став вільним у власному виборі.
