З чоловіком ми живемо разом п’ять років. Від самого початку мій Юра мені сказав такі слова: “Мої зароблені кошти — це наші спільні, які ми використовуємо на всі витрати, а твої зароблені кошти — це суто твої й ти їх використовуєш, на що заманеться”. Я з таким одразу погодилися. В принципі я вважаю, що так повинно бути.
Але на днях Юра підійшов до мене й мовив:
— Марино, маю до тебе одну пропозицію. Як ти ставишся до того, щоб бюджет у нас був спільний? Все, як у Європі.
— А чого це раптом за стільки років ти мені вперше про таке говориш? Тобі стали менше платити чи можливо на щось не вистачає?
— Ні, що ти. На все вистачає. Мій колега з роботи розповів, що у них з дружиною спільний бюджет. До того ж за будь-які покупки вони розраховуються по половині. Й у їхній сім’ї почав навіть краще триматися бюджет. Я не заставляю тебе перейти на такі нові правила, але можна спробувати, хоча два тижні так пожити.
— Якщо тобі аж так сильно закортіло додати у наші стосунки якихось нововведень, то гаразд. Спробуємо пожити за таким методом два тижні.
Я зрозуміла, що мій чоловік ні крапельки не жартує. Але перечити йому не хотілося, при тому, що я проти такого, але спробувати можна. Наступного ж дня я склала список на що саме ми повинні витрачати порівну.
Юра прокинувся й одразу сів за стіл снідати. Я приготувала йому смачний та поживний сніданок, подала каву та десерт. Вкінці поставила невеличкий папірчик, наче чек. На ньому було розписано вартість сніданку. Окремо за каву, окремо за десерт, окремо за яєшню з сосисками та овочами. Я ж теж повинна якось оцінювати свій труд. Разом вийшло 190 гривень. Але оскільки ми ділимо все по половині, то з Юри лише 95 гривень.
Я склала свого роду “прайс” з цінами на всі послуги, а саме: прибирання у домі, консервування, готування страв та напоїв, прання, кава у ліжко тощо. Перечитавши це все й глянувши на ціни мій чоловік був ошелешений. Такого повороту дій він не очікував. Юра довго думав, потім сказав:
— Кохана, а може будемо жити, як раніше? Ти будеш мені це все безплатно готувати, прати, прибирати, а я буду оплачувати все сам? Мабуть, ці нововведення не для нас. Ми спробували. Але вчасно зрозуміли, що це не для нас.
— А що ти так легко відмовився від того, що сам пропонував? Мені вже навіть почало це подобатися.
— Ні, кохана, ми будемо жити за такими правилами, як жили раніше. Так для всіх буде добре.
Вистачило нас з Юрою лише на два дні. Мабуть, не захотів більше він мені платити за сніданки та вечері. Пішов би у великі мінуси. Після цього випадку він більше не пропонує мені робити якісь певні зміни у нашому бюджеті. Думаю, що він засвоїв хороший урок.
