У цієї жіночки завжди ідеальна чистота в домі, на кухні витають запашні аромати свіжоспеченого пирога, в холодильнику завжди є величезна купа страв на будь-який вибір, стіл накритий білесенькою накрохмаленою скатертиною, а двері дому завжди відчинені для гостей. При цьому всьому вона встигає слідкувати за собою та займатися улюбленим хобі. Такої жінки не існує, можете заперечити та змушена вас всіх розчарувати. Існує – це моя свекруха Наталя Іванівна.
Чоловік завжди відгукувався про матір із посмішкою на обличчі. Його дитинство було щасливим й сповненим різноманітних подорожей. Мама завжди знаходила час на своїх дітей й одразу відкладала будь-яку справу, якщо хтось із них її потребував. Мій свекор так і сяє від щастя. Біля ідеальної дружини і йому радісно.
Я частенько запитувала у свекра в чому секрет їхнього сімейного добробуту. «Все дуже просто: у пирогах, які Наталочка мені випікає» – завжди з посмішкою відповідав він.
Враховуючи всі кулінарні й господарські здобутки свекрухи, до всього вона ще й прекрасна людина. Добра, лагідна, чуйна. Завжди готова прийти на допомогу, дати слушну пораду, розрадити у сумну хвилину. Основним обов’язком будь-якої жінки, на її думку, є служіння сім’ї.
Ніколи не скаржиться на життя, не просить допомоги, все встигає зробити вчасно і якнайкраще. Стояти біля плити й готувати для неї не повинний обов’язок, а справжня насолода. Немає нічого кращого, як родина, зібрана за святковим столом. Та й і тоді не заспокоюється. Все бігає, маячить й хвилюється. Чи всім всього вистачає, можливо щось потрібно доставити, якусь страву не пробують, мабуть, не смачно вийшло. Знає, хто що любить їсти, у кого які смаки, що потрібно приготувати на Новий рік, а що краще їстимуть на Пасху.
Чудо, а не жінка. Та ще й розумна й мудра. У вільний час, коли такий все ж таки знаходиться, кожну вільну хвилинку читає. Наталя Іванівна від того надзвичайно приємний співрозмовник. З перших слів видно, що жінка ерудована. Будь-які невдачі чи негаразди приймає з посмішкою на обличчі. «Труднощі тимчасові, треба звертати увагу на позитивні моменти життя» – за таким принципом живе моя свекруха.
Отож, як вже зазначалося, все в ній прекрасно. Я, як дружина її сина, свекруху дуже люблю й поважаю. Вона дійсно стала для мене другою мамою, але через її ідеальність може розпастися моя власна сім’я. Чоловік став все частіше робити мені зауваження: «мама готує краще», «у мами всюди чистота», «мама встигає накрити стіл до нашого приходу», «мама пече пироги, а ти не можеш» і ще багато таких «мама може».
Я ще молода й сповнена амбіцій. Моя рідна мама звичайна жінка, у якої не завжди стерильно прибрано й не всі пироги вдаються, тож я ставлюся до домашніх обов’язків спокійно, без фанатизму свекрухи. Жертвувати своїми планами та кар’єрою заради готовки й прибирання я не збираюся. Тільки як донести все це чоловікові просто не знаю.
