Моя свекруха нещодавно мене дуже здивувала. І це здивування було неприємним.
Ми з Олегом давно вже одружені, проживали спершу на орендованій квартирі, бо вирішили ні від кого нічого не чекати та надіятися лише на себе. Так швидше та й нерви економить, крім того, позбавляє від багатьох розчарувань.
Я вже була навчена гірким досвідом. Моя мама колись годувала мене обіцянками з приводу того, що купить мені квартиру, так само як і старшій сестрі, але обіцянки так і залишилися обіцянками та я перестала у них вірити.
Тепер уже свекруха почала водити за носа з приводу того, що віддасть нам свою квартиру, а сама житиме на дачі. Мовляв, вона вже людина літнього віку та її тягне до землі. Після того, як не стало батька Антона, вона вирішила, що більше не вийде заміж. Ми й вуха розвісили, особливо Антон. Він завжди сліпо вірив своїй мамі. А після нашого одруження вона все частіше висмикує його з сім’ї різними проханнями. Я розумію, що він її дитина та й нікому допомогти, але часом прохання геть дріб’язкові.
Побачивши, що Антон від неї віддаляється, вона стала маніпулювати квартирою. Врешті ми переїхали в її квартиру, а свекруха стала жити на дачі. Ірина Сергіївна вже на пенсії та казала, що таке життя їй буде лише в радість, лише ми повинні до неї часто приїжджати, щоб їй не було сумно там одній. Ми так і робили.
Квартира Ірини Сергіївни давно потребувала капітального ремонту та ми вирішили зайнятися нею, адже нам хотілося жити в кращих умовах. По документах власницею квартири була свекруха. Коли я запитувала коли вона перепише квартиру на свого сина, свекруха лише відмахувалася та казала, що вона ще встигне це зробити.
Ми почали ремонтні роботи, у нас все менше часу залишалося на те, щоб відвідати Ірину Сергіївну на дачі, вона почала нам телефонувати та жалітися на те як їй самотньо. До свекрухи їздив лише Антон, я просто не мала сил на ту поїздку, а Ірина Сергіївна й рада.
Нарешті ми закінчили кімнату та кухню. Залишалося зробити ванну з туалетом та ще одну кімнату. Ремонт зробили якісний, на роки. Свекруха приїхала, оглянула його та похвалила нас.
З ремонтними роботами ми не знали ні сну, ні відпочинку. Багато часу та грошей було вкладено в ремонт квартири. Коли нарешті ми зробили все, як хотіли, я дізналася, що вагітна. Запросили родичів, щоб вони поглянули на ремонт та щоб оголосити чудову новину.
Ірина Сергіївна аж в долоні сплеснула від задоволення побачивши ремонт. Коли ми сказали що чекаємо на дитину, то свекруха сказала, що дитині потрібне свіже повітря та їй буде краще у неї на дачі, ніж в запиленому місті.
– До чого ти ведеш? – запитав Антон.
– Я теж маю новину, у мене новий чоловік, ми познайомилися на дачі коли він приїжджав до своїх друзів на шашлики, Володимир запропонував жити разом. Правда, до нього ми не можемо піти, бо він живе разом з дітьми, а в цій квартирі нам буде добре. Дякую, сину, за те, що зробив тут ремонт.
Ми зовсім не були готові до такого повороту подій та не знали як на це правильно реагувати. Зараз Антон намагається переконати свою маму змінити рішення, а я надіюся, що йому це вдасться, інакше я не знаю що ми робитимемо.
