У мене немає дітей та мені ніколи не зрозуміти деяких речей.
Я працюю в дитячій лікарні та одного разу трапився такий випадок, який ще й досі не йде у мене з голови.
До нас поступив хлопчик семи років, його супроводжував батько. Той чоловік сказав, що мама хлопчика працює за кордоном. Миколі мали вирізати апендицит. Хлопчик був спокійним та сміливим. На відміну від інших дітей, він знав для чого це все робиться та не хвилювався. Казав, що скоро він буде вдома та вигулюватиме свого песика Рябка, за яким він дуже сильно сумує. Вони з батьком постійно щось читали або розмальовували якісь розмальовки.
Коли настав час відводити Миколу до операційної, він став підбадьорювати свого батька сказавши, що він скоро повернеться. Було видно, що батько Миколи сильно за нього переживає.
Я відвела Миколу в операційну, йому вкололи наркоз, зробили операцію, а потім лікарі помітили, що хлопчик не приходить до тями, Миколу забрали в реанімацію, згодом з’ясувалося, що йому дали завелику дозу наркозу, але, на щастя, життю дитини нічого не загрожувало, потрібно було почекати коли хлопчик прийде до тями. Батьку Миколи ми нічого поки не говорили. Завідувач відділення взяв цю функцію на себе.
Я пішла за іншими дітьми, щоб підготувати їх до операції, бачила схвильоване обличчя батька Миколи, він запитував де його син, я відповіла, що нічого не знаю. Знали б ви як важко мені далася ця брехня. Напевно, він дуже непокоївся з приводу того, що його сина ще й досі немає.
З наступними пацієнтами все було добре, вони повернулися в палату, а Миколка все був в реанімації. Його батько просто не знаходив собі місці. Його покликали до завідувача в кабінет, а він усе пояснив. Батько Миколи не став роздувати скандал.
Кожного дня він приходив у лікарню та проводив тут час до вечора в очікуванні коли нарешті Микола прийде до тями. На нього не можна було дивитися без сліз. Я щовечора молилася та просила у Бога, щоб син Миколи прийшов до тями якомога швидше. І нарешті цей день настав. Ми раділи за Миколу та його батьком усім персоналом.
Коли Миколі настав час виписуватися, він взяв свого батька за руку та підстрибуючи покинув приміщення лікарні.
