Я власними руками, а точніше язиком, зруйнував з тещою стосунки, про які інші зяті тільки мріяти можуть.
В нас завжди були чудові, ні, навіть прекрасні відносини. Вона любила мене, як власного сина та завжди для мене щось робила. То смачного наготує і передасть. То купить щось, що здасться їй цікавим, чи просто проявить свою турботу про мене.
Але мене завжди дратували її доволі дивні, часто нетактовні та, в певній мірі, дурні запитання. Проте я не казав їй про це. Не хотів образити.
Я не міг їй сказати про те, що її запитання нетактовні та образливі для мене, адже боявся ранити її. Боявся, що вона відвернеться від мене і ми втратимо наші хороші стосунки. Але в підсумку сам ці стосунки і зруйнував. А краще б просто все спокійно їй пояснив і ми все вирішили.
Якось, на родинному святі, коли всі родичі зібрались в моєї тещі, я вийшов поговорити по телефону з другом. Пішов аж до паркану, щоб точно ніхто нічого не почув з рідних та й там тихіше, чим в будинку.
Я жалівся йому на тещу та на її дурні та недолугі запитання. Всякого я про неї тоді наговорив. А потім, з жахом для себе, зрозумів, що вона стоїть неподалік від мене та все прекрасно чує. Я побачив це розчарування в її очах.
Вона тоді вийшла покликати мене за стіл , бо подали гарячу грибну юшку, а вона смачніша, коли ще гаряча. От і застали мене за такою низькою справою.
З тих пір ми набагато менше спілкуємось, хоча перш декілька тижнів вона взагалі не хотіла зі мною говорити. Я вибачався багато разів, пояснював, чому так зробив та розумів, що мене це не виправдовує. Але більше таких теплих та хороших відносин в нас ніколи не буде.
Ще й, до того всього, з дружиною також відносини погіршились. Не знаю вже, що робити далі.
