Я виросла у заможній родині. З дитинства була забезпечена всім необхідним та навіть більше. Батьки робили на мене великі ставки та казали: «З нашої Алли Іллівни будуть люди». На сьогодні я керівник прибуткового холдингу. Продовжую справу батьків, які загинули в автокатастрофі.
Після їх смерті мені було важко повернутися у звичний ритм життя. Мене сильно підтримав мій помічник та права рука. Я не помітила як підпустила цього чоловіка надто близько. Через декілька місяців я дізналася, що вагітна. Ділити свою дитину ні з ким не збиралася, тому розірвала усі стосунки з батьком дитини та звільнила його з роботи.
У призначений термін народила сина Лева. Моя гордість, моє майбутнє.Тепер я все робила заради майбутнього сина.
Роки швидко збігли. Все трапилося так, як я планувала. Лев саме повернувся з-за кордону, де останні кілька років навчався, і я прилучала його до бізнесу. Одного вечора Лев поділився зі мною важливою інформацією. Він закохався та хоче познайомити мене зі своєю дівчиною. Я сподівалася, що він познайомився з кимось поки навчався в Англії, але це не так.
Наступного вечора син привів додому звичайну дівчину. Вона провінціалка, приїхала із села. Якщо закінчила 11 класів, то й добре. Немає ні гроша за душею, а Лева запримітила заради прописки.
«Вона не рівня нам й не кохає тебе. Як ти не розумієш – це все заради твоїх грошей». Але син шокував мене одною просто фразою: «Ліна вагітна».
А дівка таки не промах. Вся така мила, невинна, а сина мого вже осідлала. Тільки де гарантії, що це дитина від Лева? Я удала, що дуже зраділа цій новині й запропонувала Леву, щоб вони жили у нас. Будинок великий, місця вистачить на всіх.
Як я не намагалася вивести цю дівчину на конфлікт чи суперечку – все марно. Вона з усім погоджувалася, все її влаштовувало. Сама ні на що не скаржилася й за все вибачалася. За всі ці місяці, що вона жила з нами, як так і не знайшла приводу вигнати її з дому.
Дуже скоро у мене народився онук. Я назвала його Крістіаном, син мене підтримав, а думку невістки ніхто не запитував. Ще в лікарні я заплатила кругленьку суму, щоб зробити тест на батьківство. Результат виявився передбачуваним – це дійсно мій онук.
Попри цей факт, я все одно не могла прийняти цю простушку у нашу родину. Сказала сину, щоб відмовився від дружини, а онука виростимо самі. Я дам хлопчику усе, що він забажає. Вперше за все своє життя я почула відмову від своєї дитини. З пологового він забрав Ліну з сином у свою квартиру, а зі мною перестав спілкуватися. Я жінка терпляча, зачекаю скільки він зможе протягнути без моїх грошей.
