З Назаром у мене складалося все чудово з перших днів знайомства. Ми зустрічалися вже більш як пів року, а романтика тривала.
На перше побачення він приніс мені здоровий букет моїх улюблених квітів. Загалом, хочу сказати, що Назар умів приносити мені приємні миті. Завжди приходив з якимось подаруночком. Одним словом, романтичний період тривав з першого дня нашої зустрічі.
Було все: походи в ресторан, солодкі поцілунки, квіти, шампанське, дводенна подорож на яхті.
Я особливо не цікавилася, звідки в Назара беруться гроші. Кудись ходить на роботу, значить – заробляє!
Наші стосунки були в його руках. Я не аналізувала наших стосунків, а просто плила за течією. У цих стосунках почувала себе маленькою дівчинкою. Назар любив мене, що відчувала в його ставленні.
Єдине, що мені не подобалося, це його потяг до випивки. Любив хильнути зайве! Тоді не виходив на роботу. Закінчилося тим, що його попросили звільнити робоче місце.
Заощадження Назара швидко закінчилися. Як зрозуміла трохи пізніше, він навіть спроби не робив знайти нову роботу.
Якось при зустрічі попросив мене позичити грошей. Спершу я й не задумалася, до чого це може призвести. Віддала власні заощадження. Так ми прогуляли й мої гроші.
Наступного разу він запитав, чи в мене нема ще одної заначки. Такий підхід до вирішення власних фінансових проблем мене просто збісив. Я не втрималася і сказала, що ж ти за мужик такий, що живеш на мій рахунок. Минув місяць, а ти й не подумав про нову роботу. І мої гроші проциндрив на пиво. Може, пора зупинитися з випивкою.
Одним словом, я йому сказала все, що думала. Я втомилася оплачувати йому постійно його пиво і проїзд. Розвернулася і пішла власною дорогою.
Минув тиждень. Несподівано зателефонував товариш Назара і повідомив, що хлопець дуже сумує за мною, місця собі не знаходить. Треба, мовляв, простити його, оскільки справді мене любить.
-Він знову хоче гроші, – відповіла грубо. – Чому досі сидить без роботи? Він дуже змінився після того.
-А він таким завжди був, – раптом заявив товариш Назара. – Жив не за доходом. Брав кредити, вів розгульне життя, жив у коморі на роботі. Зараз гроші закінчилися, от він і шукає, де б знову знайти легкий прибуток. Єдине у нього справжнє – це любов до тебе!
Аж тепер у мене відкрилися очі. Тепер я все зрозуміла. Мені було шкода, що я так розпустила всі свої заощадження впусту. Але за емоції і любов, мабуть, також треба платити.
Назар робив кілька спроб відновити наші стосунки. Але я, обпікшись, більше про нього не хотіла чути й слова.
Останнього разу через телефон він мене запитав, чому я все-таки його залишила?
Я відповіла так, як думала про нього. Його це дуже обурило, і він вперше мені нагрубив.
Ось така вона – любов. Після цього випадку я заблокувала «свого коханого». І, між іншим, не вожуся з мужчинами, що заглядають в гаманець до жінки. Життя навчило.
