Ми з мамою є точною копією один одного у ті моменти, коли приходять непрошені гості. Пам’ятаю, це розпочалось з мого дитинства. Тато міг привести багато колег, або друзів, не попередивши маму і після того, як вони йшли, вдома робився повний безлад й мама була розлючена та засмучена. Недавно у мене сталась схожа ситуація, але з сестрою.
З сестрою ми жили у різних містах, тому коли вона зателефонувала й сказала, що з чоловіком та дитиною приїдуть до мене через годину, то я не могла собі місця знайти.
Я не хотіла показувати себе поганою господинею, тому першою справою полетіла у магазин за покупками, а потім почала стрімголов готувати смачні страви.
Сказати чесно, то я відчувала злість та незадоволення ще від її дзвінка, тому ледь його приховувала, коли прийшли гості й мені довелось їх пригощати, хоча я і була щиро рада їх бачити.
Через годину я змогла забути про негативні емоції й навіть порадуватися їхньому неочікуваному приїзду, адже у мене у житті був важкий період і їхні веселощі та наші розмови змогли мене трохи витягнути з думок про погане.
Я й не помітила, як на вулиці почало вечоріти й дуже здивувалась, що вони не їдуть додому, адже їхати їм добру годину, а з п’ятирічною дитиною це не так легко. Я помітила, що на годиннику вже більше як 10 вечора й коректно попросила мою сестру заспокоїти свою донечку, яка металась по всій квартирі й кричала, адже сусіди можуть розлютитися й викликати дільничого. Але будь-які її спроби втихомирити дитину закінчувалися провалом, вона тільки ще більше кричала й плакала, мене це знову повернуло до злості, адже у мене з сусідами прекрасні стосунки і я не хотіла їх псувати через свою пещену племінницю.
Третю спробу заспокоїти дитину порушив голосний стукіт у двері, тоді у мене у голові пронеслось мимовільне: «Прощайте, хороші стосунки з сусідами!», але ситуація виявилась ще гіршою, бо це був сусід знизу й він говорив, що я його затопила. Я бігом кинулась до ванної й дивлюся, що у раковинні на повну ввімкнена вода, а сама раковина забита всіма моїми засобами. Вся ванна кімната просто у воді, тому мені залишалось тільки уявляти, що твориться на сусідовій стелі. Стало зрозуміло, що це зробила моя вередлива племінниця, я почала на неї сваритися, а коли почула, що батьки за неї заступаються, то почала кричати на них. Наостанок я сказала сестрі, щоб розплатилися з сусідом знизу за ремонт. Звичайно, вони цього робити не стали й, ще раз обізвавши мене «хорошими» словами пішли геть. Я ні зі що не забуду, як моя люба сестра в кінці промовила: «Після такого не смій називати мене сестрою!»
Я не могла повірити й ледь стрималась, щоб не прокоментувати її слова, адже саме вона з сім’єю приїхала до мене без запрошення, її дитина затопила моїх сусідів і зараз я маю розплачуватися за це, і після цього всього я її не сестра?
