Жили ми з мамою удвох. Ще коли я був маленький, мій тато загинув у аварії. Його збила машина. І з того часу моя мама ростила мене одна.
Дитинство пройшло у мене не в розкоші, а скоріше навпаки. Мама моя пахала на трьох роботах одночасно, щоб прокормити нас. Частенько ходила на роботу вночі, потім приходила під ранок, спала годинки три і знову йшла вже на іншу. І так кожного дня. Що таке вихідні вона й зовсім не знала.
А я це все бачив і розумів, що допомогти я можу їй тільки тим, що не чіпав маму, робив уроки сам, допомагав готувати їсти та прибирати вдома. Зі старших класів я вже підробляв у магазині. Дуже хотілося мені комп’ютер. Мама не могла мені його придбати. Та що говорити про техніку, як ми інколи не могли й хліба купити поїсти.
Тому я став відкладати всі мої зароблені кошти на мою мрію – комп’ютер. Аж тут я випадково почув розмову мами з бабусею. Виявилося, що мама через такий ритм життя заробила собі тільки на хворобу. У неї були проблеми зі спиною і вона потребувала операції. Мама подзвонила до бабусі, щоб попросити трохи грошей в борг. Але у бабусі не було зовсім коштів, тому вона їй відмовила в допомозі. Вперше в житті я бачив настільки пригнічену маму.
І я вирішив, що віддам їй всі свої накопичення. Бо комп’ютер я ще зможу собі купити, а ось мама у мене одна. І мені важливо, щоб вона була щаслива та здорова. Коли я їй простягнув мої кошти, вона була в дуже приємному здивуванні. Там виявилася якраз необхідна сума на операцію. І я зрозумів, що немає нічого важливішого в житті за здорову та радісну маму.
