Одружилась я рано, у 20 років, і з великою дитячою любов’ю до свого однокурсника Діми. Він завжди був турботливим, добрим та намагався зробити все, щоб я відчувала себе щасливою. І я була такою дурною, коли вирішила, що «гідна кращого». Надивилась у тих соціальних мережах і серіалах і вирішила, що мій чоловік нудний, от і зіпсувала найкраще, що було у моєму житті.
Вирішили ми жити з його батьками, оскільки їхній дім був все одно поділений рівно на дві половини, то й у кожного була своя господарка. Діма ж їздив закордон заробляти нам на життя, бо весь свій вільний час я приділяла нашій 5 річній донечці та допомозі свекрусі по господарству. І ось одного вечора, коли донька вже спала, я отримала смс від красивого чоловіка…
Тут все й завертілось. Ми почали переписуватися днями та ночами, а й згодом зідзвонюватися. Й нарешті настав момент, коли ми побачилися особисто і я зрозуміла, що кохаю тільки того самого чоловіка зі смс – Андрія. Наші стосунки були стрімкими, тому я вирішила, що коли чоловік повернеться на Новий рік, то я розповім йому правду і переїду до свого нового кохання.
Чоловік та донечка були на сьомому небі від щастя, коли він повернувся, а я весь день ходила похмурою і коли чоловік ввечері лагідно запитав: «Сонце, що сталось?». Я йому відчеканила всю історію нашого кохання з Андрієм.
Вперше за всі наші стосунки я побачила на очах Андрій сльози й пряме запитання: «Чого тобі не вистачало? Скажи мені!»
У той момент у мені раптом промайнуло, що я роблю щось не так, але я все одно йшла до «великого кохання», зібрала наші з донькою речі й тоді радісно зателефонувала Андрію, щоб повідомити, що я вже вільна й потрібно, щоб він нас забрав.
На моє велике здивування він повідомив, що зараз у батьків, у селі, й приїде завтра, тоді забере. Не довго думаючи, ми з донькою відправилися до батьківського дому, де після того, як їх не стало, почала жити сім’я молодшої сестри. Вони прийняли мене, хоч й дуже дивувалися, тому, що я вирішила покинути такого чоловіка.
Наступні кілька днів Андрій не брав від мене слухавки і я зрозуміла, яка я наївна дурепа, що вирішила покинути чоловіка, що мене любив й бажав мені щастя заради миттєвого захоплення.
Ми довго про це розмовляли з моєю сестрою та її чоловіком й дійшли висновку, що ми не можемо жити в однокімнатній квартирі четверо, тому вони взялися мені допомагати з місією врятувати мою сім’ю, що потопає. Вони пішли до Діми й намагалися йому пояснити, що життя мене навчило і більше такого не повториться. Я й сама намагалася зв’язатися з ним, але відповів він всього один раз та запросив у кафе для розмови.
Коли ми з Дімою зустрілися, то у його погляді я зрозуміла, що можу не надіятися на примирення. Виявилось, що він прийшов розповісти про справжнє обличчя «мого великого кохання», що має жінку, чотирьох дітей та три непогашених кредити. А живуть вони всі разом у гуртожитку в одній кімнаті, бо нічого більше не мають. Крім цього, він ще багато чого розповідав, а закінчив тим, що призначив дні для побачень з донькою й назвав суму, яку він буде щомісяця давати на життя доньки.
Зараз я живу сама на орендованій квартирі й тих грошей, що дає мені чоловік вистачає лише на оплату квартири та продукти. Про колишні дорогоцінності та подарунки я можу забути, як і про щасливе життя, тому хочу звернутися до всіх жінок, якщо ви раптом вирішите, що вам сумно у шлюбі, то краще подумайте про те, як багато у вас всього за що ви повинні бути вдячні!
