Я вирішила схитpувати: сказати, щоб сват купував квартиру, записав її на нашого сина та невістку, а ми згодом віддамо гроші. З суми, яку назвав нам Олег, у нас була лише 1/5 частина. Дасть Бог, колись ситуація зміниться та ми матимемо змогу віддати решту. А, може, сват забуде про ці гроші, ми ж не чужі люди тепер

До того часу, як Олег вирішив одружитися ми проживали в однокімнатній квартирі. Син в основному їздив на заробітки, тож вдома бував рідко. Ми з чоловіком розуміли, що рано чи пізно нам доведеться щось думати з приводу житла. Адже сюди привести невістку не вдасться. Нам і самим тут місця мало. Тому ми збирали гроші для придбання квартири. Доходи у нас з чоловіком нижче середнього і тому ми назбирали лише невеличку суму. Тих грошей не вистачило б навіть на перший внесок.

Олег сказав, що теж буде старатися заробити трохи грошей. Деякий час він працював за кордоном, назбирав теж невелику суму. За станом здоров’я не зміг продовжувати роботу за кордоном та повернувся додому. Тут він познайомився з хорошою дівчиною Ольгою та вони пішли жити на орендоване житло. Питання про квартиру для них залишилося відкритим. Невдовзі дівчина завагітніла та вони вирішили одружитися.

Батько Ольги багатий чоловік та сказав, що купить для доньки квартиру, там вони будуть жити. Але ми не хотіли, щоб наш син не почував себе незручно та запропонували скластися грошима та купити квартиру разом. Записати як власників Ольгу та Олега. Батько Ольги Валентин Анатолійович сказав, що він не проти.

Через деякий час молодята знайшли квартиру, яку хотіли б придбати, Олег зателефонував до мене та розповів про те скільки вона коштує. У мене аж очі на лоб полізли. Таких грошей у нас не було.

Я вирішила схитрувати: сказати, щоб сват купував квартиру, записав її на нашого сина та невістку, а ми згодом віддамо гроші. З суми, яку назвав нам Олег, у нас була лише 1/5 частина. Дасть Бог, колись ситуація зміниться та ми матимемо змогу віддати решту. А, може, сват забуде про ці гроші, ми ж не чужі люди тепер.

Валентин Анатолійович придбав ту квартиру та молодята переїхали. Покликали нас на новосілля. Коли ми прийшли, то дуже здивувалися тому, якою ця квартира була шикарною. Невістка дуже гарно її обставила та все було дуже стильно. Щоб Ольга не перенапружувалася, сват замовив їжу з ресторану та ми дуже смачно поїли. Я попросила Ольгу показати документи на квартиру. Мені було цікаво на кого вона записана. Невістка пішла за документами.

Я поглянула на документи та аж рота відкрила, квартира була записана на Ольгу. Валентин Анатолійович побачив моє здивування та сказав:

– Поки так, адже купив квартиру я за власні гроші, ви не вклали в покупку квартири жодної копійки. От коли ви віддасте іншу половину грошей, тоді я перепишу цю квартиру на двох.

Я зрозуміла, що мій задум не вдався.

Оцініть статтю
Дюшес
Я вирішила схитpувати: сказати, щоб сват купував квартиру, записав її на нашого сина та невістку, а ми згодом віддамо гроші. З суми, яку назвав нам Олег, у нас була лише 1/5 частина. Дасть Бог, колись ситуація зміниться та ми матимемо змогу віддати решту. А, може, сват забуде про ці гроші, ми ж не чужі люди тепер
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.