Через одинадцять років шлюбу я вирішив піти від дружини.
Три роки тому почався наш роман з Вікторією та мені вже не було сил приховувати наш зв’язок з нею. На той момент у нас з дружиною Ольгою було двоє дітей. Дівчата близнючки.
Я планував, що Ольга з доньками підуть на орендовану квартиру або переїдуть до її мами в село, а ми з Вікторією житимемо тут разом. Я передчував як нам буде разом добре, тільки кохана та я.
Але все сталося зовсім інакше. Ольга зібрала лише свої речі. Мене здивувало також те, що вона не влаштувала мені істерику, наче знала про існування коханки. Ольга сказала, що доньки вирішили залишитися зі мною, бо у них тут школа, друзі та гуртки. Пообіцяла вчасно платити аліменти та забирати доньок на вихідні. Я був шокований таким поворотом, поглянув на доньок, вони кивнули. Ніхто з них не плакав за мамою та продовжили займатися своїми справами наче нічого не сталося.
Я не знав як мені про все розповісти Вікторії. Наступного ранку кохана прийшла до мене у квартиру з речами та застигла побачивши близнят. Я відвів її на кухню та все пояснив. Вона скривилася наче середа на п’ятницю. Але не встигла нічого сказати, як прибігла донька та сказала, що хоче їсти. Я готувати не вмію та попросив Вікторію щось приготувати.
Наше життя було не таким, як я собі уявляв, про романтику можна було забути. У нас з коханою почали виникати сварки, Вікторія була дуже незадоволена через те, що я примушую її доглядати за своїми дітьми. Навіть на вихідних, коли доньки гостювали в Олі, ми не могли відпочити, бо Вікторія втомлювалася та хотіла відлежатися.
Врешті-решт, моя кохана не витримала та пішла від мене. Я покликав Олю назад, але вона відмовилася до мене повертатися, сказала, що у неї вже новий чоловік та їй не до мене.
От так сталося, що хоті зробити для себе як краще, а в результаті щастя в особистому житті отримала моя колишня дружина.
