Я працюю в пологому і нещодавно ми отримали дівчину, що була переведена прямо з жіночої консультації. До народження дитини було ще півтора тижні. Та вагітна ще з порогу заявила, що дитину, яку народить забирати не буде.
Ми всі не знали навіть, що їй відповісти. Спочатку подумали, що це просто чергова дивина вагітної жінки. Ми за свої роки бачили всякого. Багато дівчат спочатку кричали, що дитина їм не потрібна, а як тільки народжували, то не могли відірватися від своєї крихітки.
Вночі наша вагітна почала народжувати. Бачили б ви як вона на нас всіх кричала. Потребувала, щоб ми всі ставилися до неї з особливою увагою. Ми ж навіть не звертали уваги на ці всі зауваження. Адже зрозуміло, що головною нашою метою було прийняти пологи і, щоб дитина була здоровенькою.
Потім взагалі почалося найцікавіше. Жінка закричала, щоб ми повезли її на УЗД. Яке може бути УЗД, коли почалися перейми? Такого я ще не чула.
Через декілька годин на світ з’явилась чудова дівчинка. А дівчина як дізналась, кого народила, то навіть відмовилась брати дитину на руки. На наступний ранок вона мовчки написала відмову від малюка і почала збиратися додому.
Як виявилося, причиною відмови було бажання чоловіка мати сина. Адже вони і так мали двох доньок.
Я такого ніколи не розуміла і не зрозумію. Яка ж різниця: хлопчик чи дівчинка? Це ж твоя дитинка, в ній тече твоя кров. Як тут можна просто відмовитися?
