До нашого з Максимом весілля залишилося декілька місяців. Ми неймовірно кохаємо один одну та довіряємо на всі сто відсотків. Я знаю про всю його родину, як і він про мою. Я знаю про всі його вподобання, а він про мої. І ми завжди уважні одна до одного, бо ж ми кохаємо всім серцем.
Я завжди впевнена в своєму партнері, проте нещодавній випадок змусив мене не на жарт налякатись і змусити мало не скасувати весілля, адже я запідозрила його в невірності.
А історія така. Я, за рахунок клопіткої праці та постійного навчання, змогла отримати дуже хорошу посаду в компанії. І нещодавно моя начальниця повідомила, що якщо я пройду курси та тренінг відповідні, то отримаю підвищення зарплати. Дуже хороше. Якщо бути чесною, то пообіцяли збільшення зарплатні майже на половину, від тої, що в мене вже є.
Тому я не вагаючись погодилась, не зважаючи на те, що вони відбудуться в іншому місті. Поговоривши з нареченим, він запевняв, що все з ним буде добре без мене. Єдине запитав, чи не проти я, якщо він на це тиждень з’їздить погостювати до друга в передмістя. Мовляв вони давно домовлялись, що Максим тому допоможе сарай добудувати та й на рибалку зганяти.
Я проти не була, тому зі спокійною душею поїхала на навчання. Це був прекрасний та пізнавальний тиждень, адже я навчилась нового, познайомилась з прекрасними людьми та знайшла багато важливих зв’язків. Ну і звісно ж мене тішило, що тепер зарплата буде більшою. Кого ж таке тішити не буде?
А так як всі справи завершила трохи раніше, то і відповідно вирішила на день швидше повернутись. Я щаслива спозаранку крокую до квартири, відмикаю двері та бачу… на коридорі розкидані речі, що вели до вітальні. І жіночі, і чоловічі. Моє серце скочило в п’ятки. В середині все опустилось та стало моторошно. Невже це те, про що я думаю?…
Я зайшла до вітальні, в очікувані застати зрадника на гарячому, але натомість сильно налякалась і зойкнула, адже на дивані спали в обнімку якісь незнайомі мені люди. Незнайомці також налякались почувши мій крик з просоння та одразу підвелись на ноги.
– Хто ви такі?! Чому ви в моєму будинку?! Я зараз же викликаю поліцію! – репетувала я з переляку й нерозуміння.
– Стійте, пані! Не треба! Ми зараз все пояснимо! Нам Макс ключі дав і дозволив переночувати. – Намагався заспокоїти мене хлопець.
Я вирішила не поспішати набирати поліцію, а зателефонувала коханому.
– А, то ти раніше приїхала? Ахах, добренько! Зачекай, я зараз приїду і все поясню.
Виявилось, що той хлопець з дівчиною – це двоюрідний молодший брат Макса, Денис, та його дівчина Софія. Вони приїхали в місто та мали зупинитись в готелі, але чомусь їхнє бронювання було скасоване. Тому Максим дозволив молодим людям пожити трохи в нас, поки я на навчанні, а він в друга. А якби я приїхала тоді, коли й планувалось, то їх би вже не було в квартирі.
Все виявилось далеко не так, як я собі нафантазувала. Але чесно, я вже думала, що буду відміняти весілля. А Денис з Софією одразу ж поїхали, хоча й пропонувала їм залишитись та вони все таки сказали, що не хочуть приносити клопоту, бо й так мене страшно налякали.
