Я дозволила своєму зятю закохатися у себе, у мене народилася від нього дитина, а старша дочка і чоловік навіть не здогадуються про наші гріховні відносини.
Знаю, більшість зараз мене розкритикують і засудять, мовляв «сивина в голову, біс в ребро», «що ти за мати така?» І я розумію, що заслуговую такого засудження. Я розумію це розумом, але серцю не накажеш…
Моя старша дочка познайомила нас з Олегом за кілька місяців до їх весілля. Він відразу мені сподобався: гарний, спортивний, розумний, начитаний. Однак, спочатку це була нормальна людська симпатія. Він сподобався мені як гідна пара для моєї старшої дочки і не більше.
Далі все пішло як в нормальних сімей: довгі родинні вечори за столом, звані вечері і так далі. Все було ідеально до одного злощасного дня, який повністю змінив моє життя, перевернувши її з ніг на голову.
В той день дочка була в університеті на навчанні, а чоловік на роботі. Я влаштувала в будинку генеральне прибирання і зібрала кілька великих пакетів сміття. Оскільки мій чоловік багато і довго працював і не мав можливості мені допомагати, то Настя, моя старша дочка, запропонувала, що сміття допоможе вивести Олег, саме так звали її нареченого.
Він заїхав після пар, адже, працював викладачем в університеті, де навчалася дочка. Спочатку все йшло добре. Він забрав пакети, які я підготувала і я люб’язно запропонувала йому випити чаю. Ми сиділи на кухні, пили чай, довго розмовляли про майбутнє весілля. Раптом Олег перевів розмову зовсім в інше русло. Він почав розповідати мені, що закохався в мене з першого погляду і не може стримувати свої почуття. Він гаряче мене поцілував, опиратися не було сенсу. Та я і не хотіла опиратися, адже після його визнання зрозуміла, що я сприймаю його не як майбутнього зятя, а по-іншому.
Так, у нас зав’язалися стосунки. Через кілька тижнів зіграли весілля, а потім почалося найгірше. Олег почав приїжджати до мене все частіше. Він постійно розпитував Настю про графік роботи мого чоловіка і при першій-ліпшій можливості приїжджав до мене.
Згодом сталося непоправне. Я дізналася, що вагітна. Я відразу зрозуміла, що ця дитина від зятя, але йому нічого не розповідала. Аборт я робити не стала, адже, виношувала під серцем свою рідну кровиночку від коханого чоловіка.
Коли у мене почав рости живіт, то я змушена була розповісти всім, що чекаю дитину. В той день Олег знову приїхав до мене. Він все зрозумів і вирішив перепитати. Він прямо запитав мене чия це дитина, а я не змогла збрехати.
Через дев’ять місяців у моєму житті з’явилася ще одна дочка. З чоловіком у мене стосунки зовсім зіпсувалися. Я його не кохаю. Разом ми тільки заради дітей.
Що мені робити далі я уяви не маю. Я ніколи не зіпсую життя своєї дочки, проте, жити так, як я живу зараз сил більше немає. Я навіть зараз часто аналізую те, що сталося і сама іноді не розумію як я могла до такого допустити. А потім розумію, що люблю Олега більше за життя і все стає на свої місця…
