Пішли ми якось з дівчиною в торговий центр. Їй потрібна була сукня, яку вона давно хотіла купити, а мені футболка та толстовка.
Дівчина знайшла необхідну сукню доволі швидко, тому сказала, що побіжить стане в чергу.
Я походив ще по рядах та знайшов необхідні мені речі. Потім попрямував до коханої, яка вже добряче часу відстояла в тій черзі.
Взагалі, я думав, що вона вже оплатила сукню, але, як виявилось, була величезна черга, через великий розпродаж в цьому магазині.
Я підійшов до дівчини та, жартуючи, запитав:
– Пані, не були б ви такою ласкавою та чи не пропустили б мене вперед?
Черга стала обурюватись та сваритись. Кохана є зрозуміла, що я жартую та підтримала мою авантюру.
– Так, звісно, чому ні.
– Ну якщо так, то не потримаєте мої речі? – запитав я, стримуючи сміх.
– Так, давайте! – так само стримувалась моя дівчина.
– Тоді може ще оплатите мені її?
Тут черга вже в шоці стоїть. Хтось мене дає, хтось обурюється такій моїй поведінці та нахабності.
– Та взагалі без проблем! – сказала кохана та приклала карту до терміналу.
– Ну тоді можливо ви маєте ще й автівку? Я б не проти був, якби ви мене додому відвезли!
– Ходіть! Відвезу вас, хоч на край світу!
Ми ледве тримались щоб не засміятись прям на місці. Але бачили б ви обличчя людей з черги. Я просто не можу! Ахаха! Чесно.
Ох, повеселились ми добре. Вийшовши з магазину ми дали волю почуттям та нареготались досхочу.
Добре, коли ви обоє розумієте, коли треба підтримати жарт та тримати його до останнього. Так життя веселішим стає.
