Мене звуть Андрій і я хочу вам розповісти про випадок в тролейбусі, який обурив усіх пасажирів. Такого я ще в житті своєму не бачив.
Я, як завжди, о восьмій ранку, їхав на роботу тролейбусом. А, як вирозумієте, восьма ранку – це час пік, коли всі їдуть на роботу, чи на навчання, тому тролейбус був «забитий». Їхали ми всі як шпроти в банці. На черговій зупинці в транспорт зайшла старесенька бабуся. Вона кволо перебирала ногами та тремтячими руки трималась за поручні. Всі стоять. Але таки одне порожнє місце жіночка побачила, тому попрямувала до нього. Як тільки старенька сіла та важко зітхнула, до неї підлетіла розгнівана кондукторка, яка почала виганяти бабусю, тягнучи за руку, щоб та встала.
– Це місце кондуктора! Тож давайте! Вставайте! І ще за проїзд або платіть, або пенсійне посвідчення показуйте! – наказувала кондукторка.
Вже тоді всі почали обурюватись. Старенька встала та пішла шукати, щоб сісти деінде. Один чоловік вступив їй місце. Вона багато разів подякувала йому за вчинок, але кондукторка полетіла слідом за бабцею та стала вже там вимагати посвідчення або оплату.
Ми всі прекрасно розуміли, що це її робота, але будь-яку роботу можна робити по різному. Чому не спокійно пояснити про місце кондуктора? Чому не спокійно попросити посвідчення, або оплату за проїзд? Для чого влаштовувати такі концерти? І старенька хвилюється, хоча я більш ніж впевнений, що в її віці це навіть небезпечно, а не просто погано.
Кондукторка тиснула на стареньку, а бабуся стала тими самими тремтячими руками шукати в сумці посвідчення. Але від хвилювань руки тремтіли ще більше і тому знайти своє посвідчення. Кондукторка почала кричати на бабцю і тоді вже не витримав ніхто в тролейбусі.
Якась жінка заплатила за бабусю та сказала, що та шалена жінка вже заспокоїлась, але вона не затикалась та продовжувала роздувати скандал всяко ображаючи бабусю. Старенька вибачалась та дякувала тій жіночці, кажучи, що певно забула посвідчення вдома, бо ж поспішала до доньки, яка потрапила в лікарню. Мені стало ще більш прикро за бабусю, що вона і так за донечку хвилюється, так тут ще й ця нахаба.
Доїхали ми до зупинки бабусі дуже галасно. Вона вийшла понурившись. Розумію її, бо ж вона певно вважала, що це вона винна, але ні. Я вирішив, що після цього напишу скаргу на кондукторку цю. Так зробили ще декілька пасажирів, які застали цю ситуацію.
Згодом я дізнався, що таких скарг було більше, ніж декілька, а тому за таку поведінку ту кондукторку звільнили та записали це в її рекомендацію. Тому роботу вона їй буде важко знайти. Ну а що вона хотіла? Грубити, хамити та ображати людей, як їй завгодно і це ніяк не відобразиться на її роботі? О ні, це не так працює.
