Я завжди хотіла мати велику родину й знала, що хрещеною мамою моєї першої дитини неодмінно стане моя старша сестра Валентина. Мій кумир та взірець для наслідування. Скільки всього нам довелося пережити та пройти разом. Згадую наше дитинство, і перед очима одразу виникають найяскравіші спогади про дні, сповнені щирих посмішок та відкриттів.
Валя завжди була моїм захисником і наставником. Пам’ятаю, як ми разом бігали по зелених луках нашого села, збирали польові квіти та плели вінки. Сестра терпляче вчила мене переплітати квіти та підказувала, як краще поєднати кольори. Вона завжди тримала мене за руку, щоб я не загубилася і не впала. Її турбота відчувалася в кожному кроці, кожному дотику.
Одного разу, коли мені було всього п’ять років, я загубилася на ринку. Лише на мить відвернулася від матері, бо задивилася на красиву ляльку й залишилася сама. Це був найстрашніший момент у моєму маленькому житті. Мама розповідала, що Валя одразу побігла шукати мене, не зважаючи на свій власний страх. Вона знайшла мене за лічені хвилини, але мені здалося, що пройшла вічність. Обійнявши мене, сказала, що більше ніколи не дозволить мені загубитися, і я відчула, що з такою сестрою мені нічого не страшно.
Були й такі дні, коли ми сварилися. Одного разу я без дозволу одягнула улюблену кофтинку сестри, побігла гратися. Ми з хлопчаками намагалися вилізти на дерево, коли я спробувала, то зачепилася за гілку й розірвала кофтинку, подерла руку. Боліло сильно, але я хвилювалася лише за ту кофтинку.
Коли Валя побачила, то дуже розлютилася, і не розмовляла зі мною кілька днів. Я відчувала себе винною, але не знала, як попросити вибачення. Та зрештою, вона сама прийшла до мене і сказала, що наша дружба важливіша за будь-які речі.
Ще один випадок, який я згадую з теплом у серці, трапився, коли я була підлітком. Я отримала погану оцінку в школі й дуже засмутилася. Мені здавалося, що це кінець світу. Валя, як завжди, підтримала мене. Ми сиділи на кухні, вона зробила чай і розповіла мені історію про те, як сама колись потрапила в подібну ситуацію. Її Підтримка та слова додали мені сил, і я зрозуміла, що все можна виправити, якщо докласти зусиль і не здаватися.
Сьогодні я дивлюся на нас з вдячністю. Ми пройшли через стільки труднощів і радощів разом. Валя завжди була поруч, щоб підтримати мене, навіть коли я робила помилки або приймала не найкращі рішення. Сестринська любов і турбота дали мені силу стати тим, ким я є зараз.
Валю, ти не просто сестра для мене. Ти моя найкраща подруга, мій порадник і мій ангел-охоронець. Я завжди буду вдячна за ті неоціненні моменти, які ми провели разом, і за все, що ти для мене зробила. Немає нікого важливішого за рідну кров, і я знаю, що наш зв’язок ніколи не ослабне. Мені пощастило бути твоєю молодшою сестрою.
