Мій син з невісткою нещодавно стали батьками вдруге. Наталя часто телефонує з проханням про допомогу. Оскільки я вже на пенсії й нічим особливо важливим не зайнята, то із задоволенням няньчуся з онуками. Розумію, що невістка хоче відпочити та й молоді батьки повинні хоч зрідка залишатися наодинці.
Зазвичай на вихідних забираю до себе старшого Дмитрика, а з Олесею, онучкою, проводжу майже цілий день. Онуки у мене слухняні, не вередливі. Дмитрик так взагалі молодець, допомагає мені й за сестричкою може наглянути.
Зазвичай Ната попереджає заздалегідь, якщо потрібно посидіти з дітьми. Оскільки вона не телефонувала, то я вирішила, що моїх послуг бабусі-няньки поки не потрібною Записалася на консультацію до окуліста на вівторок. Клініка знаходилася неподалік від мого будинку. Десь за 30 хвилин до назначеного часу до мене зателефонувала Ната. Вона просила виручити її, бо має невідкладну справу. Я пояснила, що записана до лікаря й тоді доведеться перенести візит аж на наступний місяць. Наталя сказала, що це дійсно дуже важливо. Що залишалося робити?
Попередила медичну сестру, що не зможу з’явитися на огляд. Попросила перенести зустріч. Як я й побоювалася вільна дата була аж у наступному місяці. Приїхала до дітей, невістка уже одягнута чекала мене на порозі. На ходу розповіла, що кому давати й кудись побігла.
Ввечері додому повернувся мій син, Нати досі не було. Я прибрала у квартирі, склала одяг, приготувала вечерю. Запитала у Жені чи він не знає, де Наталя.
-Так у неї сьогодні день косметологічних процедур. – пояснив він мені, а я дивилася, очікуючи детального пояснення.
-Мамо, ну ці ваші жіночі штучки. Фарбування волосся, стрижка, манікюр, педикюр, брови, вії, що ви там ще собі звикли тюнінгувати.
-То це і є її надзвичайно важливі та невідкладні справи? – обурилася я.
-Ага.
Не можу передати словами, як сильно я образилася на невістку. Якби вона попередила заздалегідь – жодних проблем. Ната ж точно записувалася до майстрів перш ніж іти до них. Невістка точно знала, що я збиралася піти до лікаря й буквально змусила мене відмовитися від цього візиту. Заради чого? Своїх дурнуватих процедур!
Звісно я вирішила не змовчати й висловити своє обурення Наталі, коли та повернулася додому. Так вона примудрилася вдати із себе жертву. Розплакалася, що втомлюється, що постійно сидить з дітьми й не хоче мати поганий вигляд. «Я жінка та маю право на час для себе!» – кричала вона мені в обличчя та мало не звинувачувала у всіх смертних гріхах.
-А на що ж тобі маю право я, бабуся та свекруха, яка просто хотіла зустрітися з лікарем, щоб перевірити здоров’я. Нато, чи не подумала ти, що мої плани дещо важливіші?
Вона нічого не відповіла, закрилася у ванній кімнаті, щоб драматично ридати за стінкою. Найгірше у цій ситуації те, що мій єдиний син підтримав дружину та зробив мене крайньою.
-Мамо, ну навіщо ти так з нею? Вона ж годує грудьми, не вистачало ще, щоб через стрес зникло молоко. Ну перенесла ти візит до лікаря, підеш у наступному місяці. Для чого було робити з цього таку велику трагедію? Ната ж навмисне до усіх майстрів записалася в один день, щоб решту місяця приділяти час дітям. І що тепер мені з нею робити, як заспокоїти ці ридання?
Ось так, мама тепер не важлива, головне, щоб дружина була красивою та задоволеною. Так недобре зробилося, серце схопило, але вигляду не подала. Мовчки зібрала свої речі та пішла додому. Проплакала до пів ночі, піднявся тиск. Під ранок довелося викликати швидку. Після огляду лікар залишив мене у лікарні, щоб прокапати. Медична сестра запитала, кому зателефонувати з моїх рідних. Я задумалася, а кому є діло до старої матері.
