Я знeн _aвидiв тата, коли був ще дитиною. Як тільки мені виповнилося 9 років батьки розлучилися і уже через декілька місяців до нас переїхала його нова пасія. Мачуха добре до мене ставилася і терпіла усі мої провини. Але я твердо вирішив, чого б це мені не вартувало, що обов’язково знайду маму і поверну її додому

Я зненавидів тата, коли був ще дитиною. Як тільки мені виповнилося 9 років батьки розлучилися і уже через декілька місяців до нас переїхала його нова пасія. Мачуха добре до мене ставилася і терпіла усі мої провини. Але я твердо вирішив, чого б це мені не вартувало, що обов’язково  знайду маму і поверну її додому

У дитинстві все здається не таким, як насправді. Так у свої 9 років я не розумів, чому мама зникла з нашого дому, а через декілька місяців її місце зайняла інша жінка.

Ще будучи вагітною, мама сильно хотіла хлопчика. Коли я народився, то став для неї найбільшим щастям на землі. Ми постійно проводили час разом, гралися, розмовляли про все на світі. Я любив слухати казки, які матуся розповідала пере сном. І от, одного прекрасного дня, я прокинувся, а мами уже не було.

Тато заявив, що вона пішла від нас до іншого чоловіка і тепер нам доведеться справлятися без неї і жити удвох. Та не пройшло і півроку, як він привів у наш дім чужу. Тієї миті я лютував від злості і випалив татові, що ненавиджу його. Пообіцяв собі, чого б це мені не вартувало, я знайду маму і поверну її додому.

Батько працював на хорошій роботі і отримував велику зарплатню. Грошей нам вистачало і я отримував все, що хотів. Але ніякі матеріальні речі не могли замінити мені матір. Тато бачив, що мені не вистачає жіночої любові і вирішив знову одружитися. Так у нашому житті з’явилася Таня.

Вона була красивою і приємною жінкою. Привітно зі мною познайомилася і постійно цікавилася моїми справами. Я намагався вивести її з себе  і тому робив багато поганих речей, чим зовсім не пишаюся. Але Таня терпляче реагувала на мої витівки  і часто прикривала мене перед татом. Та якою б вона не була доброю, я все одно хотів повернути маму.

Будучи вже підлітком, я випадково зустрів її у кафе. Вона сиділа самотньо за столиком і пила каву. Я довго не міг наважитися до неї підійти. Скільки років уявляв собі, як зустріну її, кинуся в обійми і вона забере мене з собою. А тут стою, як вкопаний, і не знаю, що робити. Вона першою мене помітила. На її обличчі з’явився сумний вираз, але кидатися до мене в обійми, вона не стала. А потім я побачив як до моєї рідної неньки підбігла дівчинка, років чотирьох, і про щось радісно защебетала.

Наступної миті, по губах матері, я прочитав одне єдине слово: «Пробач»

Я вибіг з того жахливого місця і побіг додому.  Залетів у свою кімнату, впав на ліжко і залився гіркими слізьми. Мені було так погано, що я і не почув, як до кімнати зайшла Таня. Вона мовчки присіла біля мого ліжка, а потім лагідно почала гладити мене, промовляючи при цьому: «Все буде добре. Ми з татом любимо тебе».

Того вечора ми вперше за декілька років вечеряли, як родина. Я допоміг мачусі приготувати вечерю і накрити на стіл. Після того, як всі встали з-за столу, подякував за смачні страви і запропонував усім разом подивитися фільм. Тато був вражений такими змінами у моїй поведінці, але не став ні про що розпитувати.

Закінчивши школу, папа наполіг на моєму навчанні у вузі. Він хотів, щоб я пішов по його стопам і теж закінчив економічне. Мені не подобалася ця ідея, але сперечатися не став. Останніми днями ходив сумний, нічого мене не радувало. Таку зміну настрою помітила моя матір.

Що сталося, синку?, -лагідно запитала вона

-Я не хочу вчитися на економіста.

Таня мовчки вийшла з кімнати, а тоді повернулася з кимось папірцем у руках. Це була брошура закритої спортивної школи, яка набирала нових учнів. Таня знала, як я люблю спорт, тому вже давно домовилася про мій вступ. У мене не було слів, щоб виразити наскільки я тоді був щасливим.

Дякую, мамо,- тальки й сказав я.

Мачуха розплакалася від щастя. Я вперше за стільки років назвав її мамою.

Навчання у школі пробігло як один день. Сьогодні я успішний спортсмен. Маю дружину і двох прекрасних синочків. Бабуся Таня часто у нас гостює і допомагає дружині бавити дітей. Тата, на жаль, не стало ще поки я навчався. Тоді мені було важко сприйняти цю новину, але мачуха і тоді допомогла мені знову стати на ноги.

Єдине про що шкодую, що так і не перепросив тата за свої слова. У мені тоді говорила образа і випалив під час сварки, що ненавиджу його. Як би мені хотілося зараз знову побачити його і сказати, як сильно я його люблю.

Оцініть статтю
Дюшес
Я знeн _aвидiв тата, коли був ще дитиною. Як тільки мені виповнилося 9 років батьки розлучилися і уже через декілька місяців до нас переїхала його нова пасія. Мачуха добре до мене ставилася і терпіла усі мої провини. Але я твердо вирішив, чого б це мені не вартувало, що обов’язково знайду маму і поверну її додому