Мене звуть Ліна, а мого чоловіка Євген. Ми познайомилися ще вісім років тому, а в шлюбі вже більше п’яти. Після одруження ми стали жити у батьків мого чоловіка.
Скоро я завагітніла, пологи пройшли успішно і я народила прекрасну донечку. Наша родина була неймовірно щаслива. В першу чергу мій чоловік, який навіть пустив сльозу щастя при вигляді нашої крихітки.
Звісно я пішла в декретну відпустку. Роботи вдома вистачає, особливо, коли на руках маленька дитина. Відпочиваю я рідко. Натомість мій чоловік після тяжкого робочого дня дозволяє собі відпочити десь із друзями.
Та дякую хоча б за те, що на вихідних від нього можна отримати якусь допомогу по дому. А я весь час думаю про те, що вже дуже хочу повернутися на свою роботу. Та Женя каже, що зараз це нелогічно. На няню буде йти багато грошей.
Проблеми з фінансами в нашій сім’ї з часом лише збільшувалися. Ми навіть стали купувати дешевші продукти, неякісний одяг. Я все ніяк не могла зрозуміти, на що іде вся зарплатня Євгена. Тим більше він отримував немало.
Після серйозної розмови він зізнався мені, що просто збирає гроші, аби придбати нову квартиру для нас. Ця відповідь мене приємно здивувала. Набридло вже жити з батьками. Тут я навіть не можу відчути себе повноцінною хазяйкою. Та потім Женя заявив, що нова квартира буде оформлена на маму.
– Чому це?
– Просто, якщо ми розлучимось, то квартиру доведеться ділити, а, коли вона мамина, то залишиться у мене. Я ж сам заробив на неї. Справедливо, що вона моя.
Можете уявити, в якому шоці я була. Я ото вдома виконую всю роботу, виховую дитину, не можу вийти на роботу, а він відкладає на квартиру, яка буде належати тільки йому. Значить моя праця не цінується.
Особливо образливо, що ця домашня праця набагато важча, ніж просто ходити на роботу. Та от єдине, що вона залишається непоміченою, неоціненою і неоплаченою.
Свекруха, звичайно ж, стала на сторону сина. Та ще й додала, що квартиру ми оформимо на двох, якщо я також вкладу суму в її покупку. А з чого я маю відкласти гроші, якщо на роботу мені не дозволяють іти, а вдома я працюю безкоштовно?
Ця ситуація для мене просто безглузда. З чого Євген взагалі допустив думку, що ми маємо розлучатися? Яке далі сімейне життя без довіри? Думаю, вже варто задуматися над розлученням, якщо все так.
