Як це занедужав? Що з ним? здивувалася свекруха.
Спить. Та нічого страшного, трохи температура, звичайна справа, зима ж на дворі.
Та це ж не просто зима! Це через твою роботу з каси всяку заразу додому таскаєш! Скільки можна тобі казати знайди іншу роботу!
Марійка спала, коли раптом почула хтось відчинив двері! Вона протирає очі, дивиться на годинник лише восьма ранку!
Василю, любий, це ти? здивовано питає вона, прислухаючись до шуму в хаті.
Відповіді не було. Лише чути, як хтось зайшов у ванну й затих
Марійка накинула свій халат і побігла боса до ванної.
Відчинила двері й аж захолонула.
Її Василь стояв перед дзеркалом, розтягнувши губи й уважно розглядаючи свій язик.
Марійко, правда, що коли людина хвора, у неї язик білий? запитав він.
Ти що захворів? сонно промовила вона.
Мабуть так, зітхнув Василь і торкнувся чола. Де наш градусник? Дай, я приляжу. З роботи відпустили. Мабуть, треба лікаря викликати.
Марійка знайшла градусник. Так і є 37,2. Ну от, зима, Василь зліг. Лікар прийшов, виписав лікарняний.
Вона подзвонила матері:
Можеш забрати Іванка з садочка? Додому його не можна Василь хворий.
Мати аж засяяла вона дуже любила онука, жила одна, і хлопчик був для неї великою радістю.
А що з Василем? Щось серйозне?
Та ні, звичайна застуда. Лікар був, лікарняний виписав, ліки призначив.
А ти як? занепокоїлася мати.
Все добре! Мені на роботу в другу зміну, попрошу свекруху, щоб увечері заглянула до Василя. Дякую, мамо, домовились.
Що ж робити? Треба зварити легкий курячий бульйон, а для цього бігти в магазин, ще й до аптеки. Дістати з морозилки курча, купити морквину й картоплю.
В аптеці взяла все необхідне. В обід розбудила чоловіка.
Василю, вставай, поїж трохи, торкнулася його за плече.
Він сів, схопившись за голову.
Ой, мені погано Може, принесеш бульйон сюди? Не можу встати.
Невже так погано? Добре, зараз. Потім температуру поміряємо
Поївши, він знову заснув. Температура та сама 37,2. Марійка дала йому ліки. Слава Богу, головне щоб вона не захворіла. Василеві лікарняний оплатять повністю, а в неї в магазині так не вийде. А в сімї кредити, хворіти їй не можна.
Вона подзвонила свекрусі:
Наталіє Іванівно, Василь занедужав. Якщо щось зайдіть увечері. У нас у магазині увечері народу багато, не додзвонюся.
Як це занедужав? Що з ним? знову здивувалася свекруха.
Спить. Температура невелика, зима ж.
Та це ж не просто зима! Це через твою роботу з каси заразу додому несеш! Скільки можна тобі говорити знайди іншу роботу!
Наталіє Іванівно, я ж не хвора! Ви самі казали, що Василь у дитинстві часто хворів. Морозы почалися, тут моя робота ні до чого
Щоб не довго розмовляти, Марійка швидко попрощалася. Наталія Іванівна любила перебільшувати, і не виключено, що за годину вона вже буде на порозі. Ну й нехай, нехай подивиться, тим більше Марійці пора на роботу.
Так і сталося свекруха примчала з травами й настаями для сина. Почала охати, коли міняла йому сорочку.
Як ти могла допустити, щоб він лежав у мокрому? Ще більше занедужає!
Наталіє Іванівно, він же спав! Що я могла зробити?
Марійка пішла працювати. За кілька годин відчула слабкість. От лихо і вона захворіла! Але показувати не можна, треба відпрацювати зміну. Вдома виміряла температуру вища, ніж у чоловіка. Хотілося поскаржитися Василеві, але він був зайнятий собою.
Щось мене морозить Мама дала чай з малиною, полегшало, але до ночі знову погано. Що мені прийняти?
Знаєш, мені теж нездоровиться
Ну, то й ти щось випей, промовив Василь, знову вивчаючи свій язик у дзеркалі. Усе ще білий
Так, хворіти їй не можна! І скаржитися нікому: якщо скаже матері та буде дзвонити що пять хвилин зі своїми порадами, свекрусі почне звинувачувати, а чоловік усе одно тільки про себе думає.
Вона вирішила мовчати, тихенько приймати ліки й ходити на роботу. Бо кредити самі не сплаттяться
Весь тиждень Василь насолоджувався своєю «страшною» хворобою, ніби ніхто на світі не страждав так, як він. Навіть коли градусник показував 37, він стверджував, що йому дуже погано.
Свекруха приходила щодня з травами й порадами. Марійці найменше хотілося з нею стикатися вигляд у неї був далекий від квітучого.
А чоловік нічого не помічав спав, дивився телевізор, сидів у телефоні. Повертаючись додому, Марійка міряла температуру, і лише на четвертий день вона була нормальною.
Слабкість ще була, але вона переборола. Василь же лікувався довше й вимагав більше
