Я дуже довго працюю гінекологом. І звісно ж, як і у будь якого лікаря, в мене бували різноманітні пацієнти. А так як моя робота пов’язана саме з пацієнтками, то і відповідно не всі хочуть приходити на огляд до гінеколога-чоловіка.
І скандалили, коли дізнавались до якого лікаря потраплять, і від прийому відмовлялись. Але факт в тому, що переважній більшості пацієнток було ніяково та незручно під час прийому.
Саме тому я завжди намагаюсь розрядити обстановку якимось жартом, чи цікавою історією.
Зараз складний час для нас всіх. Я ж працюю на заході країни, тому зараз приймаю в рази більше пацієнток. І ось, прийшла до мене дівчина, років до двадцяти шести, по карточці бачу, що тимчасово переміщена особа. Але саме вона змусила ніяковіти мене.
Дівчина зайшла в кабінет, почала готуватись до прийому, проте видно, що вона хвилюється. Почався огляд. Я, щоб трохи заспокоїти та відволікти від процесу дівчину, вирішив розповісти їй одну історію, яку завжди тримаю саме для таких випадків.
– Пані, ви знаєте в чому секрет того, що ось ці рукавички так добре підходять для наших рук? – запитав я показуючи їй свою руку з рукавицею на ній.
– Ні, а він взагалі є? – запитала вона.
– Так, звісно є. Все полягає в процесі їх виготовлення. На фабриці стоїть величезний чан, в якому є розплавлена резина. В той чан по черзі працівники запихають руку та чекають поки резина висохне на руці.
І дівчина, помовчавши декілька секунд, почала сильно реготати. У всіх інших пацієнтів виникала або легка усмішка, або якась доволі дотепна відповідь, але такого сміху я не очікував, а тому уточнив:
– Вам справді весело з цього, чи ви просто переборщили із хвилюваннями?
– Та ні, лікарю, що ви. Ця історія не така вже й цікава. – Відповіла пацієнтка. – Але я одразу собі уявила, як тобі виготовляють пр езервативи.
З того моменту огляд проводився в тиші, бо ніяково було вже мені. І після того огляду я більше цю історію не використовував, бо не міг не згадувати слова цієї пані.
