«Як добре, що не п0спішила з р0злученням»

Жили ми в непоганому достатку. Чоловік працював на заводі майстром. Я – продавцем в магазині меблів. Обоє непогано заробляли. Нам вистачало на хліб і до хліба, ще й на хороший відпочинок. А ще частинкою заробітку постійно ділилися з дочкою, в якої вже була своя сім’я, і вона жила окремо.

Мій чоловік усе мріяв, як він врешті відпочиватиме, коли вийде на пенсію. І цей час настав. Він, правда, фізично був доволі дужим і спритним, тож ніяк не тягнув на пенсіонера. Але я не могла заставити його працювати далі. Коли сказав мій Микола «Баста», значить, сперечатися нема змісту.

От тоді й почалося «справжнє» моє життя. Він почав бігати щодня по своїх колегах. То вони разом ідуть на рибалку, то грають в шахи, то просто травлять анекдоти під пиво.

Почав приходити додому завжди напідпитку. Коли залишався вдома,  то засідав за комп’ютерні ігри. І з нього також не було ніякої користі вдома. Я за кілька місяців вкрай втомилася від свого чоловіка. Але ніяк не могла з тією проблемою впоратися. Почала проганяти його знову на роботу, адже він сильний як бугай і гріх під вербою сидіти кожного дня.

Достатньо було Миколі глянути на мене, щоб я зрозуміла його думку з цього приводу. Тому вмовкла, але не змирилася. Бо такий стиль його життя аж ніяк мене не влаштовував.

Врешті вирішила питання доволі несподівано. Колега по роботі продавав гарну дачу за доволі низькою ціною. Я без вагань вклала в неї свої заощадження, а чоловікові сказала, що придбала йому подарунок на день народження, бо саме в неділю йому виповнювалося шістдесят.

Так я зуміла чоловіка знову повернути в сім’ю. На дачі ми не перепрацьовуємо, більше відпочиваємо під лагідним сонцем або пораємося в саду. Нам обом подобається доглядати за деревами, а ще більше – збирати урожай яблук, слив і горіхів.

Чоловік за щоденними клопотами забув за комп’ютерні ігри – мріє змайструвати гойдалку для внука і альтанку під виноградником.  Я тішуся, що так зуміла розвернути справу. Хвалю його, щоб бува не пропало бажання до роботи. А сама про себе думаю, як добре, що не поспішила з розлученням – наробила б лиха на свою голову.

Оцініть статтю
Дюшес
«Як добре, що не п0спішила з р0злученням»