Скільки ж є історій про людей з великими статками, які ставляться до інших, як до нижчих істот лише через те, що в них більше грошей, ніж у інших.
Але одну історію я дуже добре запам’ятала, адже сталась вона з донькою моєї хорошої подруги.
Подруга моя має своє невелике ательє, в якому вони з донькою разом працюють. Швачки та кравчині з них справді відмінні, тому їх ательє доволі популярне в нашому місті.
До них приходять різні люди. Як і звичайні, так і дуже заможні. Останні особливо сильно вподобали собі їхнє ательє, адже жінки шиють унікальний та якісний одяг. Якщо ще й матеріал якісний принесуть, то не відрізниш від влюксових орендованих речей.
І ніколи не було в них клієнтів, які б тривали їм сам достатком, чи поводились зверхньо. Це завжди були ввічливі люди, що завжди поважливо спілкувались з кравчинями та й в цілому з людьми.
Але не завжди ж так має бути. Рано чи пізно знайдеться людина, яка виведе з себе будь-кого. І така знайшлась.
Прийшла, значить, до них в ательє панянка. Видно, що забезпечена. В брендовому одязі, з красивим доглянутим волоссям, в прикрасах та з красивим дорогим макіяжем.
Жінка відчинила двері та гукнула до доньки моєї подруги:
– Гей! Швачка! До мене сюди йди!
– Доброго дня! – Ввічливо відповіла дівчина. – Ми кравчині, не швачки. Яка з ваших послуг вас цікавить?
– Байдуже, хто ви там. Мені треба пошити сукню з цієї тканини. Ось таку сукню! – показала жінка фото сукні та протягнула дівчині пакет з тканиною.
– Так, без проблем. Через чотири дні вона буде готовою. Мені потрібно буде зняти ваші мірки та обговорити, чи будуть якісь деталі та прикраси в сукні.
– Що?! Мені треба, щоб вона була пошита за декілька годин!
– На жаль, це не можливо. В нас є замовлення, зроблені клієнтами раніше. Вони вже в процесі виготовлення, тому строк очікування такої сукні буде 4 дні.
– Та мені байдуже на ваших тих клієнтів! Вони і нігтя на моїй нозі не варті! Я кажу тобі, що треба за декілька годин! Чи ти настільки дypна, що не розумієш цього?!
Як в той момент дівчина трималась – не уявляю. Але вона зняла мірки з цієї панянки та приступила до роботи. Та сиділа та чекала, весь час підганяючи кравчиню в роботі. Скаржилась, що та занадто повільно рухається.
Через сорок хвилин вона пішла, бо їй це набридло, погодившись чекати ці чотири дні. Донька моєї подруги ж розуміла, що ця жінка неймовірна нахаба і не могла залишити все просто так.
Тому, коли та панянка прийшла по свою сукню через чотири дні, кравчині взяла з неї суму вчетверо більшу, ніж мала. А панянка і не розуміла, що дуже переплачує.
Можливо і не правильно виглядає, але це, можна сказати, моральна компенсація, за важкість роботи з ТАКОЮ людиною.
