Коханню Катерини й Ігоря заздрили всі знайомі. Ще зі школи зустрічаються вони. За них ніхто і не сумнівався, що одружаться. Адже одне без одного і день не можуть провести нарізно. Коли Ігор повідомив, що їде за кордон заробити грошей, Катя просилася поїхати з ним. Що вона одна без нього. А так удвох, разом. І зароблять більше, і не розлучатимуться.
Та Ігор розсудив по своєму. Він чоловік, і повинен забезпечувати свою наречену, а невдовзі й дружину. Довго плакала Катя на плечі Ігоря. Не хотіла, щоб він їхав один. Тривожно на душі, погане передчуття. Та хлопець тільки сміявся з видуманої дівчини. Говорив, що все буде гаразд. Час летить швидко, не встигне Катя скучити, як через рік він буде вдома.
Звиклася Катя рахувати дні, а потім і рахувати перестала. Час лине швидко. Ігор телефонував часто, говорив, що скучає, що скоро побачиться. Та через рік зателефонував, говорив, що його попросили залишитися ще на один рік. Гроші більші обіцяли, тому затримається. Катя сумувала, та вже звикла, що одна, що чекає.
Повернувся Ігор, як і обіцяв, через два роки. Але не один, з вагітною дружиною. Довго плакала Катя, та що поробиш, прийдеться звикати жити без Ігоря. А він перестрів одного разу дівчину, говорив, що кохає, як і раніше. От тільки з Тетяною так вийшло, що вагітна. Але він обіцяє, як тільки вона народить, відразу розлучиться й одружиться з Катею. Але того не сталося.
Невдовзі й Катя зустріла чоловіка з гучним ім’ям Герман. Сподобалася дівчина тому чоловіку, невдовзі відсвяткували весілля. Та Герман виявився не таким і хорошим. Часто Катю бачили з синцями на обличчі. Ревнощі долали його. Адже знав, що Ігор недавно розлучився, тому не давав проходу дружині. А Катя, коли дізналася про розлучення Ігоря, стала собі придумувати, як би втекти від чоловіка. Та в той час дізналася, що вагітна. Герман навідріз відмовився розлучатися.
Минуло декілька років, коли нарешті Катя вільна. Та мама розповіла неприємну новину. Нещодавно Ігор знову одружився. Як можуть двоє людей, які й дотепер кохають одне одного наробити стільки помилок. Таке враження, що доля розлучає їх.
