Як ми в чужому саду яблука тягали!

http://поради.pp.ua/dim/10916-koli-zbirati

Під час вагітності у першому триместрі пережила дуже складний токсикоз. Нудило від усього. Часом зранку ще не встигла очей розплющити, а мене вже нудить від запаху, що поширюється з кухні. Не сприймала запаху риби і вареної квасолі, не терпіла запаху бузку…

Особливо гостро реагувала на будь-які парфуми – чоловічі і жіночі.   А ще нестерпно було відчувати запах побутової хімії – викинула з ванної всі пральні порошки. Про ароматизатор і мови не могло бути.

Я не могла їздити в громадському транспорті, спілкуватися близько з людьми, заходити в супермаркети, перебувати тривалий час у людному місці – мене скрізь нудило. Кожен незвичний запах викликав у мене нудоту.

Потім стало трохи легше. Але гойднуло в іншу сторону – у мене проявилися особливі смаки. В будь-яку пору доби мені могло забагтися поїсти, наприклад, супчик з макаронів. Ставала і готувала. За годину хотіла ще чогось, зовсім недоступного в цю мить.

Одного разу так аж у животі зводило захотілося мені свіжих яблук. Щоб пахли так по-особливому яблуками. Пішла з чоловіком на базар. Перенюхала всі яблука, які там продавалися, але не знайшла таких ароматних.

Розчарована поверталася додому. А яблук і далі хотілося. Слина наповнювала весь рот при їх згадці. Проходимо саме повз яблуневий сад. Я не втримуюся, повертаюся до чоловіка і кажу:  «Нарви мені кілька яблучок, а то помру».

А сад чужий, за високою огорожею. Яблуні високі – руками з вулиці не дотягнешся. Постукали в хвіртку – ніхто не відповідає.  А яблук мені дуже-дуже хочеться. Я вже відчуваю їх запах… Чоловік глянув на мене, потім на яблуню і перестрибнув через паркан.

Саме в той момент, коли вже кишені були наповнені яблуками, з’явився господар і хотів уже здійняти крик.

Але побачив мене вагітну з напханим ротом – жувала яблука, і змовчав. Назбирав ще яблук з-під іншого дерева, мовляв – ці смачніші. Згадав історію про свою дружину, в якої в такий період також були власні причуди – їй хотілося постійно крейди. Він тоді працював у школі. Доводилося тихцем забирати з класу по кілька шматочків. Упродовж кількох місяців не вгасав у дружини апетит на крейду. Мусів задовольняти її апетит. Вітамін кальцію не допомагав позбутися цієї пристрасті до крейди, аж поки не народила.

 

Оцініть статтю
Дюшес
Як ми в чужому саду яблука тягали!
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.