Як ми в чужому саду яблука тягали!

http://поради.pp.ua/dim/10916-koli-zbirati

Під час вагітності у першому триместрі пережила дуже складний токсикоз. Нудило від усього. Часом зранку ще не встигла очей розплющити, а мене вже нудить від запаху, що поширюється з кухні. Не сприймала запаху риби і вареної квасолі, не терпіла запаху бузку…

Особливо гостро реагувала на будь-які парфуми – чоловічі і жіночі.   А ще нестерпно було відчувати запах побутової хімії – викинула з ванної всі пральні порошки. Про ароматизатор і мови не могло бути.

Я не могла їздити в громадському транспорті, спілкуватися близько з людьми, заходити в супермаркети, перебувати тривалий час у людному місці – мене скрізь нудило. Кожен незвичний запах викликав у мене нудоту.

Потім стало трохи легше. Але гойднуло в іншу сторону – у мене проявилися особливі смаки. В будь-яку пору доби мені могло забагтися поїсти, наприклад, супчик з макаронів. Ставала і готувала. За годину хотіла ще чогось, зовсім недоступного в цю мить.

Одного разу так аж у животі зводило захотілося мені свіжих яблук. Щоб пахли так по-особливому яблуками. Пішла з чоловіком на базар. Перенюхала всі яблука, які там продавалися, але не знайшла таких ароматних.

Розчарована поверталася додому. А яблук і далі хотілося. Слина наповнювала весь рот при їх згадці. Проходимо саме повз яблуневий сад. Я не втримуюся, повертаюся до чоловіка і кажу:  «Нарви мені кілька яблучок, а то помру».

А сад чужий, за високою огорожею. Яблуні високі – руками з вулиці не дотягнешся. Постукали в хвіртку – ніхто не відповідає.  А яблук мені дуже-дуже хочеться. Я вже відчуваю їх запах… Чоловік глянув на мене, потім на яблуню і перестрибнув через паркан.

Саме в той момент, коли вже кишені були наповнені яблуками, з’явився господар і хотів уже здійняти крик.

Але побачив мене вагітну з напханим ротом – жувала яблука, і змовчав. Назбирав ще яблук з-під іншого дерева, мовляв – ці смачніші. Згадав історію про свою дружину, в якої в такий період також були власні причуди – їй хотілося постійно крейди. Він тоді працював у школі. Доводилося тихцем забирати з класу по кілька шматочків. Упродовж кількох місяців не вгасав у дружини апетит на крейду. Мусів задовольняти її апетит. Вітамін кальцію не допомагав позбутися цієї пристрасті до крейди, аж поки не народила.

 

Оцініть статтю
Дюшес
Як ми в чужому саду яблука тягали!